Односкладні речення

З усіх садів пахло нагрітою на сонці корою дерев, набубнявілими бруньками.

Плоди і насіння лікарських рослин збирають після повного їх достигання.

Ще з юних літ мені відкрилась правда.

Понад хвилі, понад море понесу з собою горе.

Малих було нагодовано разом із князем.

День далеко попереду битий шлях.

Навколо нас благословенна сторона.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Пахло вишневим цвітом.

Багатоповерховий жовтий будинок.

Батьківщино, здалека пошли нам терпіння й відваги.

Для сонячного проміння нема кордонів, нема держав.

Губами говори, а руками роби.

Красива ніч, велика ніч, як марево сторіч.

Напечемо солодкої цибулі, з підчеревини нашкваримо шкварок.

Тяжко пишу, з болем розмірковую, словами гіркими наповнюю аркуш.

А там я поселю крилату, лелечу клекітну сім'ю.

У ніч перед Новим роком двері хат не замикали.

Потрібно виконувати рекомендації лікаря.

День такий теплий і сонячний сьогодні.

Ті намистинки виготовляли з прозорого скла.

Надію в серці привітаю, тихенько-тихо заспіваю.

Умивай же біле личко дрібними сльозами.

Всякі очі випадало зустрічати.

І Яремі дали коня зайвого з обозу.

Десь на другий чи третій день після приїзду в село його бачили на полі.

Всі шляхи позамітало в полі.

Умій сказати, умій і змовчати.

Червона калино, чого в лузі гнешся?

Просять пристебнути ремені безпеки.

Спочатку наносять воском деталі орнаменту.

Нам обіцяють заплатити за роботу у вихідні дні.

Покромсали життя моє на шматки.

Держи кишеню і уста замкненими.

Семеро одного не ждуть.

Десь недалеко звуки автомобіля.

На Україні весна вповні!

Довгий яр, білою черемхою залитий.

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі!

Працювати далі над сюжетами чи покинути?

Люблять у нас дотепне слово.

Світлішає в житті і на душі.

Від добра добра не шукають.

Не питай старого, а бувалого.

Мені показували з кручі Дніпро.