Односкладні речення

а) Прості, складні, неускладнені, неповні;

б) Безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;

в) З головними членами речення – підметом або присудком.

г) Розповідні , питальні , спонукальні.

а) Їхали довго душними вулицями;

б) Цілую всі ліси;

в) Ой, поділять тебе, земле, поділять;

г) Кирила повели на край міста.

а) Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі;

б) У двері стукають;

в) Не корю, не нарікаю, прикрих слів не говорю;

г) За добро добром платять.

а) Немає пісні без любові;

б) Людська творчість – це найбільша мука;

в) Життя без книги – це хата без вікна;

г) Пізнє літо.

а) Писати тільки правду;

б) А слова дружнього за гроші не купити;

в) Поволі визорювало;

г) Вже заволочено серпанком сіреньким небо.

а) Немає на світі нічого страшнішого за нелюдяних людей

б) Зал залито яскравим, сліпучим світлом

в) Чогось мені на душі так погано

г) Концерт закінчено.

а) Пливу по хвилі споминів

б) Забуду моря віщий шум

в) Все квапилось із „ніколи” й „ніколи”

г) За правду, браття, єднаймось щиро.

а) Вишневий сад

б) Усмішка у неба прекрасна

в) Сьогодні світить сонце

г) В саду сутеніє

а) На вулицях, нагрітих за день, було не холодно

б) І справді було гарно на ниві!

в) В листі до мене дуже хвалено і той ліс, і лісникову сім’ю, сім’ю,співаків і музик

г) На душі сиро, самотньо.

а) Присвистують, пристукують, ще пустяться в танець

б) Там зброю вміють у руках тримати

в) Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть

г) Той монастир недавно збудували.

а) В злагоді з совістю хочу жити

б) Вчусь не до старості, а до смерті

в) Сійте вчасно – матимете рясно

г) Я шукаю в людях хороше

а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра;

б) Повний місяць похиливсь над гаєм;

в) Вовчицею ніч за вікном чигала;

г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок...