Односкладні речення

Яку ще хочем собі славу?

Солодке тяжіння земної орбіти.

В моїй сльозі є сіль землі.

Небо затягло сизими хмарками.

Тут уміють цінувати працю хлібороба.

Пахне гіркотою осені.

Раніше в Україні на щодень пекли житній хліб.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.

Чесне діло роби сміло.

Сади свій сад, плекай свої надії.

Місто робітників, славне, величне, молоде душею...

Любіть Україну, як сонце любіть...

Брехнею далеко не заїдеш.

Для мене без тебе і життя нема.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Криштальний промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

Раніше, аніж наказувати, навчись коритися.

Мені невесело було й на нашій славній Україні.

Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.

Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп'янками.

Озеро в лісі, в озері - ліс

Знадвору нічого не було чути.

У небі хмари хвилями пливуть.

Безлюдний, похмурий край.

Найбільше люблю осінню пору.

Працювали щиро, завзято.

У чужому домі не порядкуй.

У повітрі свіжо пахло ранком.

Це дерево недавно посадили.

Сизе марево клубочиться вгорі.

Яка висока і густа трава!

Ясенець – дуже гарна рослина.

Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицеподібні суцвіття.

Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня.

Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець.

Тож, ідучи полем, зверни увагу на цю цікаву рослинку.

Лови летючу мить життя.

І жити спішити треба.

З усіх утрат найважча втрата часу.

Судженого конем не об'їдеш.

Людське життя...

Як важко перші кроки йти!

Мною аж надто піклуються.

Від своєї совісті не втечеш.

Разом ходімо в майбутнє.

А ось ліси, покриті димом

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

На жаль, забули свою історію.

Заморосило осінь у сльозу.

Смолою пахне дощок білий ряд.

Згаяного часу конем не доженеш.

Подбати мушу про тебе.