Односкладні речення

Тим часом розвиднялося, світало.

Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля, вибуялих трав.

На ланах співають ще не часто...

Зима. Холоднеча. Засніжений ліс.

Що посієш, те й пожнеш.

Курява, собачий ґвалт, ревіння верблюдів, скрипіння гарб.

Немає мудріших, ніж народ, учителів

Ночвами моря не перепливеш.

В далекій дорозі найду або долю, або Дніпром ляжу головою.

На полянах поміж дубами викосили траву.

У лузі пахне вогкою травою.

Уморився, поки хліба наївся.

Давнішу траву згорнули в копички.

Дай же руку мені, і ходімо у даль.

Пітьма. Дощ. Приглушений гамір табору.

Ось місяць, зорі, солов'ї.

Грудям бракувало повітря.

Відмикаю світанок скрипічним ключем.

Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти.

Сійте вчасно — матимете рясно.

Відпочити б з дороги.

Вчись не до старості, а до смерті.

Стою над урвищем у ночі на краю.

Після цієї розмови діждали неділі.

Ось ранок. Ясний та погожий ранок.

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.