Односкладне речення

Мені невесело було й на нашій славній Україні.

Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.

Озеро в лісі, в озері - ліс

Раніше, аніж наказувати, навчись коритися.

Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп'янками.

В моїй сльозі є сіль землі.

Яку ще хочем собі славу?

Небо затягло сизими хмарками.

Солодке тяжіння земної орбіти.

Тут уміють цінувати працю хлібороба.

Сади свій сад, плекай свої надії.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.

Пахне гіркотою осені.

Чесне діло роби сміло.

Раніше в Україні на щодень пекли житній хліб.

Шкода даремно згаяного часу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

Яка орда нам гідність потоптала?

Вечірнє сонце, дякую за день!

Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Учи дітей не страшкою, а ласкою.

Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Для мене без тебе і життя нема.

Брехнею далеко не заїдеш.

Любіть Україну, як сонце любіть...

Місто робітників, славне, величне, молоде душею...

Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицеподібні суцвіття.

Ясенець – дуже гарна рослина.

Тож, ідучи полем, зверни увагу на цю цікаву рослинку.

Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня.

Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець.