Однорідні й неоднорідні означення

На лісових галявинах солодко пахли стиглі нагріті сонцем суниці.

Безмежний золотий пшеничний лан розкинувся перед ними.

У дівчини було світле хвилясте волосся.

Настав темний осінній вечір.

Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли.

Стояло сухе осіннє надвечір’я.

Холодний різкий вітер немилосердно бив в обличчя.

Абрикоса цвіте промениста натхненна крислата.

Усіх опанував бадьорий збуджений настрій.

Висока береза спустила до самого долу розкішні тонкі гілки.

Пішли дощі дрібні та безперестанні.

Веселі допитливі учні сипали питаннями та жартували.

1

2

3

4

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

Надворі пахло молодим осокорячим листям.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

В гарячий літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє.

Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

То тут то там розсипані червоні жовті й сині бризки.

А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.