ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Стоять верби, опушені зелененьким листям, і чують сплески журавлиних крил.

Квітнуть вишні в моєму садку, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Здобути волю — то мій рай.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом’яних стріх.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи — усе це дихало молодою парубоцькою красою.

Князь Святослав був мудрим і хоробрим полководцем.

У полон узяли двох ханів й один документ.

Козаки були озброєні пістолями й мушкетами.

Авторами стрілецьких пісень часто є невідомі поети й композитори.

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.

На все природа щедра: на сонячні дні, і росяні ранки, і на зоряні ночі.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме карась, лин, лящ, сом.

Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні-духові та струнні.

Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо.

В обручі робили прорізи куди вмонтовували маленькі дзвіночки металеві пластини-брязкальця усе що могло видавати дзвін.

Сопілку трембіту ріг сурму трубу волинку усі ці духові інструменти також створив наш народ.

Ні вдень ні вночі не давали мені спокою думки про зраду Юлька.

Мати до сина намагалася підступити і так і сяк.

Робота не припинялася і вдень і вночі.

В холодильнику не було ні риби ні м'яса.

але не терплю холодних листопадових.

зі щебетанням птахів у нашому саду.

напоєні пахощами яблуневого цвіту.

хоча й червневі мають свої принади.

Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.

Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.

З поля доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.