Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова

А тихе звучання зеленої ( ) росьової води по камінню наводить на душу тихі думи.

У млині стояв теплий ( ) приємно солодкуватий запах свіжої муки.

Небокрай спалахне від червоних ( ) багряних пожеж.

Юнак був високий ( ) рівний козарлюга.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Все забув мої смутки і скрути мої грішні бездушні слова.

Вона кохає свого Віктора отакого немолодого і некрасивого.

І все шляхетний лоб і зціплені вуста весь вираз сповнене засмучення і жалю.

Усе відійшло і зойк заліза і гуркіт міст і стукіт днів.

І гомін і весна і промені ясні все в тишу западає повільно-невблаганно.

Кіт робота вечірнє читання книг фільми про романтичне кохання усе це було її світом.

І юний шепіт при мовчанні вишні, і перші вдачі і наївні вірші усе було так чесно у житті.

Ніч спустилася на землю, утихомирила усіх людей.

Земля-трудівниця парує і хліб нам готує.

Пустила до хати Марина і маленьку кішку, і старого кота, бо злива ж.

Красиву шаль вдягнула осінь, і пішла золотити усе навколо.

Спогади ніжні, ви ще не зів’яли?

А підійди, лишень, сину, сюди.

Добрий вечір, дівчино. Ти не заблудилась у наших полях?

А ти, Бетховене, прости мене за те, що я не мав часу прийти до тебе...

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься...

Боже мій, як тепло у вашій душі, пане Стефанику.

Гей, в селі найкраща дівчино, привітайте гостя зараз же...

Куди ведеш мене, моя гордине?

Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови.

Україно! Ти, моя молитво!

Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь, як тихе зітхання!

Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

Доповнити висловлення додатковою інформацією

Виразити ставлення мовця до висловлення

Привернути увагу співрозмовника

Вказати на особу, предмет, явище, до якого звертається мовець

Буває часом перебіжить дорогу листя.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.

Кажуть легше повалити ніж збудувати.

Становище здавалося не таким скрутним.

Всяке може трапитися на довгім віку.

І в житті може трапитись диво.

Хто може випити Дніпро?

Може ви чули як пахне земля?

Товариш насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові довгими розкуйовдженими вусищами та неголеною бородою що стирчала рудою щетиною.

Він був такий важкий що іншим разом хлопець певно нізащо його не підняв би.

Здається краще ніж будь-хто розумів це Іван Антонович.

По-перше треба підібрати подарунок по-друге треба ще купити квіти.

Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.

Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.

Чи замалу, чи ... завелику, одежу матимуть думки мої?

Земля не ... жити без сонця.