Однорідні члени речення та зв'язок між ними

Прийшла зима - і все заснуло навкруги.

Лісове озеро покрилося тонкою кригою.

Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.

У холодному небі зими виблискували зорі.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Тихо віє легенький вітерець.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Сполучниковий

Безсполучниковий

Змішаний

Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Весна цвіла, співала ніжним цвітом, а на порозі вже стояло літо.

Бігли назустріч хлопчик, окрилений радістю, та дівчинка.

Двоярусний білий собор було видно з усіх околиць міста.

Раділи і садок, і поле, і долина

Душа задивиться в туман і марить обрисами літа.

Він ждав мене і думав про розлуку.

І твоє ім'я наповнить душу сонцем і печаллю.

Повій на степи безкраї, на лани безмірно широкі.

Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт воркіт, і ще багато див.

А повінь прибувала по інерції і заливала всі комунікації.

І кавуни гойдаються на плоті, мов дітвора в рябих, смугастих сорочках.

Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Узимку калина вабить нас червоними гронами.

Срібно-білий сніг весело порипує під ногами.

Мороз хапав зубами калюжі і землю, і так тримав їх, доки міг.

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

Приходять люди гарні і незлі.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами.

Поспішай не словами, а ділами.

Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги.

І хтось страшний незнаний загадковий в космічній пітьмі цвьохкає бичем!

Тремтіла річечка рогізна човни ховала в очерет.

Дерся плющ на сходи і стіну.

Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.

Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне молоде.

Люблю я тебе вдень і вночі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові

Моє щастя і ніжність я у пісні б хотів зберегти.