Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях із однорідними членами

Тут зрослися труд і пісня, луг, діброва і ріка.

Давай, давай, дощику, свою вологу землі.

Можна було дивитись не надивитись на Олесю.

І сміх і гріх із такої допомоги.

Зоря зорила з високості і падала у водограй.

Найбільше, найдорожче добро в кожного народу — це його мова

З’явилося листячко на тополях, на кленах, на березах.

Сумно, тужливо лунав крик перепілок.

Він прокинувся ні світ ні зоря.

Буду мріяти, поки мріється.

На деревах, на кущах, на траві виблискувала ранкова роса.

Іди, іди, Іване, геть із двору !

Зраділи миші свіженьким жолудям, їдять, аж за вухами лящить.

Холодно, моторошно було у лісі.

Тихо і зоряно було в степу.

Уже давно в магазині продають морозиво і цукерки.

Повільно, неквапливо ми йшли з роботи і майже не розмовляли.

Широкий, необмежений незайманий степ.

Як любив ти і гори і поля і синь озер

Професор був високий , стрункий, підтягнутий.

Зима довго шуміла, боролась, протестувала весні.

Батько, та мати — найкращі порадники.

Космодроми цвітуть чебрецем , ромашкою, звіробоєм.

Кобзарі — українські народні співці творці виконавці історичних дум і пісень.

Зійшов місяць та вдарив ясним промінням по білим хаткам.

Веселий безтурботний , радісний час настав для школярів.

І жовті, і зелені і рожеві лілії росли у бабусі на подвір'ї.

Не веселий, а сумний прийшов Тарас із школи.

Або їхати, або йти потрібно було в будь - якому разі.