Однорідні члени речення. 8 клас

кома, двокрапка, тире

кома, тире, крапка з комою

кома, тире, лапки

крапка з комою, тире, лапки

відповідають на одне запитання

залежать від одного слова

можуть утворювати словосполучення

виступають одним і тим же членом речення.

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Тут козацтво виростало слави волі добувало.

Пахощі од васильків та м'яти заповнювали хату.

А маки процвітають і білим і сивим і червоним квітом.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Зоря рожева на небі уже почала займатися.

Вірний приятель - то найбільший скарб.

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

Залитий сонцем степ одразу принишк.

Над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Шумить Дніпро, сивіє, чорніє, плескає в береги.

Синіли і ревіли темнокосі хвилі.

Велике село Піски розкинулося, розляглося і вздовж, і вшир, і впоперек на рівній низині.

Усе чарує зір кругом роса і луг, і води.

На річці, в лісі, на полі усюди тихо.

Степ , лиман, озеро все закуталось у якийсь чарівний світ.

І жаль, і горе, і кохання все разом піднялось в її душі...

На клумбі цвітуть квіти айстри, жоржини, чорнобривці.

Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.

Дуб прислухався, як поступово засинає навколо нього все і всохлі полини, і сіро - сизий обрій, і очерети віддалік.

Забіліло все навколо і дорога , і гайок, і ствок, і наш каток.

А Випускники, батьки, вчителі усі слухали знайому мелодію.

Б Всяке птаство, як от деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою в траві, якщо підвернеться, або впіймати.

В У ріках України водяться різні породи риб, наприклад щука, карась, лин, короп, лящ, судак, сом, стерлять та інші.

Г Вівса, пшениці, ячмені все се зіллялося в одну могутню хвилю.

Ніч тільки що огорнула небо, й будинок, і двір, і сад, і ставок, і тополі...

У Криму гармонійно поєднуються блакить неба і моря, зелень парків і сивина скель, сонячний переплав пісків і бузкове цвітіння тамариску.

З усіх усюд ішли до тієї квітки і старі, і молоді, і здорові, й каліки, ішли царі із шляхетним почтом і жебраки з торбами, йшли багатії - марнотратники і злидарі без шеляга за душею.

І сонцеокий день крізь дим далечини блакитним леготом і пестить і голубить.

Пшеницю м'яку й озиму зберігають у сухому місці.

З добра й любові приходить щастя.

Батько хоч і нічого не говорить та все пильно на мене поглядає.

Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.

Тече вода в синє море та не витікає.

На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає.

Сонце взимку світить та не гріє.

І хоч цвіту не мають смереки та не хилять верхів'я на діл.

Обов'язковість, уважність - риси успішних людей.

Ховає час печаль і сум за г'рати.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

І сну нема, і спокою немає.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.

І Волги плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста.

1

2

3

4

5

і залишає по собі пустку.

і ховається за ліс сонце.

розведена пастухами ще зранку.

перетворюючись на чорне попелище.

А фіолетово, а синьо при хаті цвітуть півники.

Вітер у гаї нагинає лозу й тополю.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить у віконнім склі.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

Обережні приглушені кроки наполохали сарну.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

Тінь сягала аж на на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.

Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

І все поволі зникає море скелі земля.

Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять.

А я стою багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і траві.

Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець.

Я пригорнуся до тебе піснею, яворами, крильми пшениці, ярами.

Згадку про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Річки трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.

Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси.

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.