Однорідні члени речення

Наука й труд, знання і сила дбайливо кличуть до мети.

Вечір був чарівний, зоряний, пісенний.

Сила та розум - краса людини.

Дерево переплелося вітами,кущі шипшини порозросталися.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби,клени й тополі.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Є хліб, і сіль, і Україна.

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя, вітер і хмарини.

Вічно будуть у світі і відданість, і віра, і любов.

З добра й любові приходить щастя.

Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.

Працею людина і сильна й красива.

На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає.

Мала голка та майстровита.

У Килини та Горпини як не весілля то родини.

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

І сяк і так намагався їм допомогти.

Ні вдень ні вночі не стихає клепання коси.

У селянській душі не умруть ні волошки ні поле.

Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і пташині мовчать голоси.

Розмовляли мало ми однак прощались боляче.

І раптом у вікні жар-птиця з'являється чи мариться мені.

У небі сонце, і весна, і журавлиний крик.

Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи.

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами.

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави.

Робота виконувалась швидко, якісно, добротно.

Синіли води, гори і долини.

Ще ні світ, ні зоря, а вже ходить гомін від двору до двору.

То буде переміна, або злам.

Індик хоч багато співає зате багато думає.

Моє щастя - Вітчизни простори оповиті і сонцем і хмелем й зерном.

Зацвіли усі діброви і долини і луги.

Караюсь мучусь але не каюсь.

По вулиці вітер віє та сніг замітає.

І сну нема , і спокою немає.

Ярослав мав давню мрію - потанцювати й поговорити з однокласницею.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Наш обов'язок - сумлінно вчитися і допомагати батькам.

І грає і піниться синєє море.

То зоря згасає то меркне місяць у чорній імлі.

Веселий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.

Від пісні веселої сонце всміхнулося та запахли весняні квіти.

І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.

Високий чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху.

Сміються бігають пустують мріють малесенькі замурзані серця.

Пухкий сніг засипав землю будинки обвів лінії тинів обліпив стовбури дерев і гіллячки.