Однорідні члени речення

Мати посіяла чорнобривці.

Біля хати квітли мальви, флокси, троянди.

Маргарита працювала на полі.

Заквітчали голови дівчата вінками.

Дівчатка майстерно добирають і комбінують барви квітів у вінках.

Над полем чути спів жайворонка.

Зелений барвінок є символом нев'янучого кохання.

В долині зацвіла червона калина.

Про червону калину люди склали багато творів.

Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця.

Облетіло листячко із клена...

Великі хмари холодом нагусли.

Увечері посумую, а вранці заплачу.

Перші п'ять українських поштових марок з'явилися 1918 року.

Натхненні співці закликали народ до єднання.

Кобзарське мистецтво пережило віки.

Чи хотілося б тобі подружитися з Олесем?

Струснути б оцю легку білу ковдру!

Зимовий ліс потонув у сніговій імлі.

Мудрі, безстрашні, високі духом кобзарі несли людям слово правди.

В осінньому лісі пахне грибами!

Гілля молодої вишні рясно обнизали снігурі, наче то деревце зацвіло взимку жаристими квітами.

Саме Оксана Петрусенко посприяла організації першої виставки полотен Катерини Білокур у Полтаві.

Наталя, Оксана і Оля готуються до спортивних змагань.

Визолотило сонце лани.

Вони так розхвилювалися, так розгойдалися, аж вітер піднявся.

А щоб люди засмагли?

Це добре, що ти підсобити прийшов.

Скільки днів у липні?

А які річки!

На луках люди працюють.

Зажурився хлопчина, подякував бабусі і пішов далі...