Обставини як другорядний член речення

І для невдахи настане гарний день.

Гнів сам себе карає.

Лінощі псують кожну людину.

Язик у нероби ніколи не гуляє.

У нашого базіки - два язики.

Та вони обидві помилялися: і сусідка праворуч, і сусідка ліворуч.

Наснились мальви, рута -м'ята і скрип криничний журавля.

Надворі тепло і затишно, і Микола примостився на причілковій призьбі.

М'ясо для котлет по-французьки ріжуть кубиками.

Іду долиною додому уздовж городів навпростець.

Василь Іванович боявся підвести зір на близький правий берег Дніпра.

Жайворонки сідали відпочити на спинах лелек.

І зараз же довелося жінці порати подвір’я.

І, наче на її очах, узявся рости горох.

Обрій почала огортати все густіша й густіша темрява.

3 дитячих років любила вона весну з її гомоном неспинної води. — обставина умови.

Зубр спочивав на рудій, густо встеленій глиці.—обставина допусту.

Мав надію до дзвінка побачити Клаву.— обставина місця.

Одніс Арсен човна, полагодив вудки і сів ловити рибу. — обставина мети.

А лисеня вухами пряде, передніми лапами дрібушить-витанцьовує од нетерплячки. — обставина причини.

Велично і врочисто промовляли руїни тисячолітньої давнини — форум, Колізей, храм. — обставина способу дії.

І собака взимку про хату думає

Від березневих дощів земля квітне.

Людина приходить в життя для щастя.

Добра праця ніколи не пропадає.

При роботі швидко час минає.

Від переляку на його лобі виступив холодний піт.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Палюче сонце висить над степом.

З дев'ятої ранку до шостої вечора вони старанно переконують одне одного, що не божевільні.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.