О. де Бальзак "Гобсек"(2).

Дервіль попросив у Гобсека позику, щоб влаштувати весілля.

Гобсек позичив Дервілю гроші, щоб той мав змогу розпочати власну справу.

Старий де Ресто змушений був укласти фіктивний документ про володіння майном, щоб уберегти статки родини від марнотратства власної дружини.

В кімнаті померлого графа де Ресто Дервіль і Гобсек застали Анастазі, яка гірко оплакувала смерть чоловіка.

Графиня власноруч позбавила себе і дітей статків , тому що спалила заповіт чоловіка.

Гобсек не скористався вчинком графині і в супереч фіктивній угоді передав майно родині де Ресто.

Фраза: "Та невже все вирішують гроші?!"- належить Максиму де Траю.

Анастазі де Ресто була ладна розтратити всі гроші родини на утримання коханця.

Гобсек розсердився на Дервіля за те, що стряпчий затято торгувався з ним за кожен відсоток під час оформлення позики.

Після втрати майна графиня де Ресто кадинально змінила свою поведінку: вона повністю присвятила себе дітям.

В останні моменти свого життя Гобсеку ввижається золото і едине, що його турбує: кому дістануться його гроші?

Статки родині де Ресто повертає Гобсек.

Духовну деградацію особистості, що упокорилась єдиній пристрасті - накопиченню, відображає фінал повісті.

Гобсек зажадав вибаченнь від Максима де Трая, пригрозивши йому викликом на дуель.

Людиною, в жилах якої багно, а не кров, Гобсек назвав Максима де Трая.

Після смерті Гобсека в його помешканні виявили склад різноманітних товарів, переважна частина яких перетворилась в непотріб.

По смерті Гобсека все його майно успадкував Дервіль.