«Німий» (1954) — це глибоко філософська та медитативна новела нобелівського лауреата Ясунарі Кавабати, яка досліджує тему старіння, мовчазної творчості та споглядання. Це елегія про згасання, де фізична втрата голосу стає не тягарем, а вищою формою духовного єднання з природою та красою. Головний герой твору — 60-річний відомий письменник Акіфуса Омія, який важко хворіє, втратив здатність говорити і більше не пише. Твір написаний у формі розповіді від першої особи — від імені іншого письменника на ім'я Міта, який відвідує хворого майстра.