НМТ 2022 (20 запитань)

Пунктуаційну помилку допущено в реченні.

(1) Розкажи мені про свій дім. (2) Той, що пам’ятає твої перші хиткі кроки і береже щорічні зарубки часу, залишені рукою матері на одвірку. (3) Розкажи про його запах – теплий сонний дух книжкових полиць, побитого шашелем креденса, жовтого супу з терпкою петрушкою. (4) Або може навпаки – бадьорі пахощі фарби, лаку, новизни; як же довго, чи не півжиття мріялося про власний дім! (5) Розкажи про його скрипи і шерехи, тіні й залиті світлом кімнати, безтурботний сміх або надтріснуті голоси, які зненацька напівголосно заговорили про те, що, ймовірно, більше нічого не буде як раніше. (6) Насуплений, пошрамований, із заклеєними навхрест шибками, твій дім, беззахисний під час великої біди, тепер щосили намагається бути фортецею: десь у його нутрощах, у темному, незатишному підвалі, часто ховаються від обстрілів люди і домашні звірі.

НЕПРАВИЛЬНО записано виділене слово.

(1) Розкажи мені про свій дім. (2) Той, що пам’ятає твої перші хиткі кроки і береже щорічні зарубки часу, залишені рукою матері на одвірку. (3) Розкажи про його запах – теплий сонний дух книжкових полиць, побитого шашелем креденса, жовтого супу з терпкою петрушкою. (4) Або може навпаки – бадьорі пахощі фарби, лаку, новизни; як же довго, чи не півжиття мріялося про власний дім! (5) Розкажи про його скрипи і шерехи, тіні й залиті світлом кімнати, безтурботний сміх або надтріснуті голоси, які зненацька напівголосно заговорили про те, що, ймовірно, більше нічого не буде як раніше. (6) Насуплений, пошрамований, із заклеєними навхрест шибками, твій дім, беззахисний під час великої біди, тепер щосили намагається бути фортецею: десь у його нутрощах, у темному, незатишному підвалі, часто ховаються від обстрілів люди і домашні звірі.

Складнопідрядним є речення.

(1) Розкажи мені про свій дім. (2) Той, що пам’ятає твої перші хиткі кроки і береже щорічні зарубки часу, залишені рукою матері на одвірку. (3) Розкажи про його запах – теплий сонний дух книжкових полиць, побитого шашелем креденса, жовтого супу з терпкою петрушкою. (4) Або може навпаки – бадьорі пахощі фарби, лаку, новизни; як же довго, чи не півжиття мріялося про власний дім! (5) Розкажи про його скрипи і шерехи, тіні й залиті світлом кімнати, безтурботний сміх або надтріснуті голоси, які зненацька напівголосно заговорили про те, що, ймовірно, більше нічого не буде як раніше. (6) Насуплений, пошрамований, із заклеєними навхрест шибками, твій дім, беззахисний під час великої біди, тепер щосили намагається бути фортецею: десь у його нутрощах, у темному, незатишному підвалі, часто ховаються від обстрілів люди і домашні звірі.