Німецька імперія. Канцлерство О. фон Бісмарка. Вільгельм II. Перехід Німеччини до «світової політики»

Великі державні замовлення на виробництво озброєння та будівництво фортець.

Традиційні риси німецького народу: працьовитість та ощадливість.

Анексія Ельзасу та Лотарингії та отримання 5-мільярдної контрибуції.

Створення єдиного внутрішнього ринку та запровадження єдиної валюти.

Боротьба проти соціалістичного руху та робітничих організацій.

Впровадження системи соціального страхування для робітників.

Послаблення впливу католицької церкви та опозиційної Партії центру.

Посилення культурного впливу Пруссії на інші німецькі землі.

Він одночасно заборонив діяльність Соціал-демократичної партії та запровадив передове соціальне законодавство.

Він виступав за протекціонізм у промисловості, але підтримував вільну торгівлю в сільському господарстві.

Він проводив націоналізацію залізниць, але виступав проти будь-якого втручання держави в економіку.

Він збільшував армію, але відмовлявся від колоніальних загарбань.

Відмову від військових союзів та перехід до політики бунівництва німцькоорієнтованої Європи.

Пріоритетність економічної експансії в Європі над військовою могутністю.

Зміцнення союзу з Росією для спільного контролю над Європою та Османської імперією.

Курс на будівництво потужного військово-морського флоту та боротьбу за перерозподіл колоніальних володінь.

Велика Британія зберігала абсолютне лідерство у виплавці чавуну та сталі.

Темпи зростання виплавки сталі в Німеччині були вибуховими, що дозволило їй випередити Велику Британію.

Німеччина значно випереджала США за обсягами видобутку вугілля.

Франція демонструвала темпи зростання виробництва сталі, співмірні з німецькими.

Переважання дрібних фермерських господарств, що використовували найновіші технології.

Високий рівень експорту сільськогосподарської продукції, що перевищував промисловий.

Повна відсутність селян-власників землі, які всі були орендарями.

Збереження великого поміщицького (юнкерського) землеволодіння та напівфеодальних пережитків.

Економічне та політичне проникнення до Османської імперії та на Близький Схід.

Захоплення нових колоній в Південно-Східній Азії.

Військове завоювання територій Російської імперії.

Культурну асиміляцію слов'янських народів у складі Австро-Угорщини.