Некоронований король України

При народжені названий Василем. Однак у дорослому віці став уживати “князівське” ім’я Костянтин, тому в літературі фігурує під подвійним ім’ям Василь-Костянтин або Костянтин-Василь. В спогадах І. Огієнка використано Костянтин Костянтинович. Обери його портрет.

З перерахованих тверджень про Василя-Костянтина Острозького виберіть вірне.

У 1576 році князь створює           академію, яка стала першим вищим навчальним закладом у         Європі. А також остаточно спростувала правдиве в ті часи твердження про неможливість на засадах православ’я розвивати освіту        . Серед її вихованців – відомий учений і письменник Мелетій             , гетьман Петро Конашевич             та інші видатні церковні й культурні діячі.

Коли в Європі з’явилося друкарство, князь Василь-Костянтин Острозький за        кошти відкрив в Острозі та Дермані,          де почали друкувати перші            книги. Друкарні стають відомими в Україні та у сусідніх православних країнах.

За спогадами І. Огієнка, в            друкарні було надруковано 25 високовартісних релігійних та релігійно-полемічних видань про оборону України та її віри. Серед них –                  1581 року – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, яка принесла Україні та Православній Церкві віковічну славу серед усього слов’янського світу та засвідчила про високу        культуру в Україні в кінці     ст. Її примірники були зареєстровані в каталозі бібліотеки Оксфорда, цю Книгу мав шведський король (її примірник зберігався в Королівській бібліотеці Копенгагена).

За словами істориків, у володіннях Василя-Костянтина              культура на кілька десятиліть випередила політику. Острог як осередок української аристократії поступово ще й став центром         й культури для всієї України. Навколо князівської резиденції утворився в         гурток (академія)              та грецьких учених, публіцистів теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Суразький, Христофор Філарет (Мартин Броневський), Емануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес Кантакузен, Клірик Острозький, Зизаній Тустанський, Дем’ян Наливайко та інші.