НЕ з іменниками

А Не голка шиє, а руки.

Б Думки рухай не язиком, а вухами, очима та розумом.

В Немовчанка буває нудна, а пуста балачка.

Г Краще стоячи вмерти, ніж сидячи в неволі жити.

А Учення – світ, а не вчення – тьма.

Б Шукай не долі, а волі.

В У нероби завжди неврожай.

Г Не було б щастя, так нещастя допомогло.

А Кров не вода, серце не камінь.

Б І золота клітка для пташки – неволя.

В На вовка не слава, а овець їсть Сава.

Г Тоді це буде, як дві неділі разом зійдуться.

А Грамота не хвороба, літ не збавить.

Б Людська праця не дурниця.

В Краще втонути, як за не любом бути.

Г Не кидай товариша на недруга.

А Чоловік – не горіх, його не розкусиш.

Б Найкраща поразка – не кулак, а ласка.

В Комусь забава, а мені неслава.

Г Через не згоду тратять люди свободу.

А Родинні нещастя зробили мене ще більш серйозним.

Б Іван поволі підвівся, не спускаючи погляду зі свого давнього не друга.

В Пригорнувши до себе двомісячне немовля, Олена раптом заквапилася.

Г Усякий нелад і чвари починаються між людьми від бідності й злиднів.

А Роман не любив людей, які вивертали напоказ кожну свою невдачу.

Б Так у неспокої, у тривозі й сіла мати коло вікна за прядку.

В Чоловік нажив страшенний нежить і цілими днями не виходив із хати.

Г Оригінальним видом фольклору є не билиці.

А Намагайтеся власні не доліки пізнавати.

Б Осіння негода за вікном.

В По небу пливли не хмари, а клоччя білої бавовни.

Г Тиша ловить у невід хвилин переплин.

А Він не ворог лукавства й облуди.

Б На щастя надієшся, а не доля по серцю б’є.

В З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш.

Г Не спогад єдиний грів мені серце, а твої очі, блакитні, глибокі

А Не сніг, а дрібний дощ стукав у вікно на початку січня.

Б До людей хились, небого, люди привітають.

В У нас нема зерна не правди за собою.

Г Воно не ледащо, ще й чепурне та роботяще.

А Пам’ятаєте, як аж два літа підряд у нас був страшенний не врожай.

Б Собі я бажаю не сну, а життя.

В Будь не рабом, громадянином будь!

Г Люди – не раки, з горя не почервоніють.

А Плив корабель, роздираючи хвилі, не день, не годину.

Б Здається, не кобза, а мати сама над рідними дітьми ридає.

В Помітивши мою не уважність, чоловік припинив свою розповідь.

Г Не все ж трапляється недорід на огірки.