Написання прислівників разом, окремо, через дефіс

по/латині, по/перше, по/декуди;

по/друге, по/материнськи, де/не/де;

віч/на/віч, сам/на/сам, по/шепки;

на/зло, тихо/тихо, на/завжди.

по/своєму, по/перше, на/весні, на/жаль;

будь/де, давно/давно, на/бік, у/перше;

по/братерськи, хтозна/де, будь/як, часто/густо;

по/білоруськи, ні/коли, аби/де, далеко/далеко.

У/досвіта, на/вперейми, у/бік;

в/гору, на/щастя, на/пам'ять;

до/речі, в/низ, мимо/волі;

на/вздогін, босо/ніж, до/вподоби.

як/небудь, з/вечора, по/українськи;

тишком/нишком, по/друге, як/не/як;

с/підлоба, від/давна, тихо/тихо;

по/латині, аби/коли, раз/у/раз.

на/в/почіпки, під/тюпцем, мимо/хідь;

по/третє, на/одинці, в/загалі;

по/дружньому, в/літку, на/горі;

від/тепер, по/солов’їному, від/разу.

по/українськи, на/одинці, на/жаль;

де/не/де, по/чернігівськи, по/нашому;

по/чеськи, на/троє, по/черзі;

по/шепки, віч/на/віч, раз/у/раз.

з/дня/на/день, по/третє, в/решті/решт, на/радість;

на/жаль, рік/у/рік, сама/самотою, до/пари;

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч;

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу.

віч/на/віч

до/речі

по/четверте

в/цілому

де/не/де

хтозна/куди

в/тричі

без/краю

далеко/таки

будь/де

по/людськи

як/небудь

як/найбільше

Вони в/двох хутенько піднялися на гору.

У/перше ми зустрілися давно.

Осінь — це життя, що гомонить по/своєму.

Поїхали спочатку в/перше село, потім — далі.

На селі навіть у/ночі не замовкай дівочий спів.

Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.

З/верху гори відкривається чудовий краєвид.

На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.

брати на себе за/багато, навчитися за/багато років;

подарувати на/пам’ять фото; покладатися на/пам’ять;

повертатися з роботи до/дому; підійти до/дому батька;

повторювати вірш в/голос; заслухатися в/голос Олени.