Надорганізмові біологічні системи

Популяція.

Вид.

Екосистема.

Біосфера.

Видова структура.

Просторова структура.

Екологічна структура.

Етологічна структура.

Взаємодія рослин і тварин в екосистемі.

Спільне життя різних видів в одному біотопі.

Група взаємопов'язаних екосистем.

Послідовний ряд організмів, пов'язаних харчовими зв'язками.

Атмосфера, вода та ґрунт.

Сонце, повітря та гриби.

Продуценти, консументи та редуценти.

Інформація, енергія та кисень.

Сапротрофні бактерії.

Рослиноїдні та всеїдні тварини.

Гриби та хижаки.

Автотрофні організми.

Сапротрофні та гетеротрофні.

Пасовищні та детритні ланцюги.

Аеробні та анаеробні.

Консументні та редуцентні.

Ланцюг виїдання.

Ланцюг розщеплення.

Ланцюг споживання.

Ланцюг живлення.

Потік енергії в екосистемах є двонаправленим.

Кожен наступний трофічний рівень приблизно в 10 разів менш ефективний, ніж попередній.

Кількість організмів збільшується з кожним трофічним рівнем.

Передача енергії відбувається однаково між усіма трофічними рівнями.

Передача енергії між трофічними рівнями.

Відношення кількості організмів на кожному трофічному рівні.

Закон щодо біомаси на різних рівнях харчування.

Розподіл енергії в екосистемах.

Компоненти навколишнього середовища, які впливають на живі організми.

Тільки фізичні параметри, така як температура і вологість.

Тільки живі організми, які знаходяться у взаємодії.

Природні катаклізми, які змінюють середовище.

Формування пристосувань у процесі еволюції організмів до умов середовища.

Взаємодію екологічних чинників.

Позитивний вплив кожного чинника на життєдіяльність організмів.

Обмеження життєдіяльності організмів лише тими чинниками, які позитивно впливають на них.

Його перевага для вузького діапазону умов середовища.

Його здатність переживати екстремальні зміни середовища.

Його здатність протистояти зовнішнім факторам у певному діапазоні.

Його адаптація до різних умов середовища.

Тільки фізичні фактори, така як температура і світло.

Ресурси, які організму потрібні для життя, та екологічні фактори, що впливають на них.

Тільки взаємодія між видами в екосистемі.

Середовище включає тільки географічні фактори.

Забезпечує тільки тепло для організмів.

Створює адаптивні біоритми, включаючи фотоперіодизм та біологічний годинник.

Не має значення для організму в цьому середовищі.

Дає змогу організмам бачити.

Взаємозалежне живлення, спрощення чи втрата органів, розвинута статева система, значна плодючість, органи прикріплення, складні життєві цикли.

Активний рух, зяброве дихання, пристосування для збільшення плавучості, зовнішнє запліднення, біофільтрація.

Мінеральне живлення, зменшені розміри й тонкі покриви тіла, риючі кінцівки, вертикальні міграції, слабка пігментація тіла, гетеротрофне живлення.

Швидке й активне переміщення, здобування й збереження води, жирів, вуглеводів, захист від перегрівання чи замерзання, інтенсивний фотосинтез

Кількість видів редуцентів.

Різноманітність видів.

Трофічна мережа.

Взаємозамінність видів продуцентів.

Перше твердження правильне.

Друге твердження правильне.

Обидва твердження неправильні.

Обидва твердження правильні.

Здатність екосистеми зберігати свою структуру й функціонування під дією зовнішніх чинників.

Штучні екологічні системи, які створила людина для отримання сільськогосподарської продукції

Спрямовані послідовні зміни угруповань організмів на певній ділянці середовища, які призводять до відновлення чи перетворення екосистеми відповідно до природних умов.

Послідовний ряд організмів, пов'язаних харчовими зв'язками, який відображає передачу енергії та речовини в екосистемі

Вторинні сукцесії починаються на безплідній землі, тоді як первинні сукцесії відбуваються після порушень в існуючій екосистемі.

Первинні сукцесії починаються на безплідній землі, тоді як вторинні сукцесії відбуваються після порушень існуючої екосистеми.

Первинні сукцесії охоплюють лише рослини, а вторинні – і рослини, і тварин.

Вторинні спадкоємності відбуваються швидше, ніж первинні.

1. Піонерні угруповання швидко змінюються проміжними угрупованнями. Це також нестійкі угруповання, але в них збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.

2. Угрупування організмів, які існують на початку сукцесій, називаються піонерними. Вони зазвичай нестійкі, з незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток тощо.

3. Процес сукцесії починається із заселення лишайниками, нижчими грибами і рослинами. Згодом на цих ділянках формуються чи відновлюються зооценози та мікробіоценози.

4. Завершуються сукцесії, як правило, формуванням зрілих (клімаксних) екосистем з максимально можливим у даних природних умовах ступенем стійкості.

1. Процес сукцесії починається із заселення лишайниками, нижчими грибами та рослинами. Згодом на цих ділянках формуються чи відновлюються зооценози та мікробіоценози.

2. Угрупування організмів, які існують на початку сукцесій, називаються піонерними. Вони зазвичай нестійкі, з незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток тощо.

3. Піонерні угруповання швидко змінюються проміжними угрупованнями. Це також нестійкі угруповання, але в них збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.

4. Завершуються сукцесії, як правило, формуванням зрілих (клімаксних) екосистем з максимально можливим у даних природних умовах ступенем стійкості.

1. Процес сукцесії починається із заселення лишайниками, нижчими грибами та рослинами. Згодом на цих ділянках формуються чи відновлюються зооценози та мікробіоценози.

2. Піонерні угруповання швидко змінюються проміжними угрупованнями. Це також нестійкі угруповання, але в них збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.

3. Угрупування організмів, які існують на початку сукцесій, називаються піонерними. Вони зазвичай нестійкі, з незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток тощо.

4. Завершуються сукцесії, як правило, формуванням зрілих (клімаксних) екосистем з максимально можливим у даних природних умовах ступенем стійкості.

1. Угрупування організмів, які існують на початку сукцесій, називаються піонерними. Вони зазвичай нестійкі, з незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток тощо.

2. Процес сукцесії починається із заселення лишайниками, нижчими грибами і рослинами. Згодом на цих ділянках формуються чи відновлюються зооценози та мікробіоценози.

3. Піонерні угруповання швидко змінюються проміжними угрупованнями. Це також нестійкі угруповання, але в них збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.

4. Завершуються сукцесії, як правило, формуванням зрілих (клімаксних) екосистем з максимально можливим у даних природних умовах ступенем стійкості.

Синтез і розщеплення білків, ліпідів, вуглеводів, нуклеїнових кислот, яких у природі до появи живого не існувало.

Поглинання живими організмами певних хімічних елементів і їх накопичення (наприклад, накопичення молюсками у черепашках Кальцію, діатомовими водоростями, хвощами, злаками — сполук Силіцію, морськими водоростями - Йоду).

Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери (наприклад, утворення кисню під час фотосинтезу, виділення вуглекислого газу під час дихання).

Живі організми окиснюють та відновлюють певні сполуки (наприклад, залізо-, сіркобактерії перетворюють сполуки Феруму та Сульфуру).

Особлива оболонка Землі, населена живими істотами.

Вся сукупність живих організмів на планеті.

Стан біосфери, за якого визначальними чинниками стає розумова діяльність й праця людини, а характерною рисою — екологізація всіх сфер життя.

Це переміщення, розподіл і концентрація хімічних елементів і речовин у біосфері, що відбуваються за допомогою живих організмів.

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою.

Єдина територія з ділянками заповідної та малозміненої природи.

Швидка й небезпечна зміна природних умов, за яких стан довкілля стрибкоподібно змінюється в несприятливий бік.

Така зміна стану довкілля, яка може погіршити (прямо або опосередковано) природні умови.