Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Інклюзивне навчання в реаліях сучасності: виклики та досвід успішної практики
»
Взяти участь Всі події
Тест:

М.В.Гоголь "Шинель"_читання мовчки

Вміст тесту:
Опис, який учні побачать перед початком тестування

М.В.Гоголь “Шинель”_читання мовчки

Уважно прочитайте фрагмент повісті та дайте відповіді на запитання:

Акакій Акакійович ішов у найсвятковішому настрої всіх почувань. Він відчував кожну мить хвилини, що на плечах у нього нова шинель, і кілька разів навіть усміхнувся від внутрішнього задоволення. Та й справді, дві вигоди: одне те, що тепло, і друге, що гарно. Дороги він не примітив зовсім і опинився враз у департаменті; в швейцарській він скинув шинель, обдивився її навкруги і доручив під особливий нагляд швейцарові. Невідомо, яким способом у департаменті враз всі дізналися, що в Акакія Акакійовича нова шинель, і що старої вже більше не існує.Всі тієї ж хвилини вибігли у швейцарську дивитися нову шинель Акакія Акакійовича. Стали поздоровляти його, вітати, так що той спершу тільки усміхався, а потім стало йому навіть соромно. (...)

Нарешті один із чиновників, якийсь навіть помічник столоначальника, мабуть, для того; щоб показати, що він зовсім не гордовитий і знається навіть з нижчими за себе, сказав: "Так тому й бути, я замість Акакія Акакійовича справляю вечірку, і прошу до мене сьогодні на чай: я ж, як на те, сьогодні іменинник". Чиновники, натурально, тут же й поздоровили помічника столоначальника і охоче пристали на запросини. Акакій Акакійович став був відмагатися, та всі почали говорити, що нечемно, що просто стид і сором, і він уже не міг відмовитися. А втім, йому потім стало приємно, коли згадав, що він матиме через те нагоду пройтися навіть увечері в новій шинелі. Весь цей день був для Акакія Акакійовича справді найбільшим урочистим святом. Він повернувся додому в найщасливішому настрої, скинув шинель і почепив її обережно на стіні, намилувавшись ще раз сукном та підкладкою. (...) Пообідав він весело і після обіду вже нічого не писав, а так трошки відпочив на постелі, поки стемніло. Потім, не відкладаючи діла, одягся, надів на плечі шинель і вийшов на вулицю. Де саме жив чиновник, що запросив гостей, на жаль, не можемо сказати: пам'ять починає нас дуже зраджувати, і все, що тільки є в Петербурзі, всі вулиці й будинки злилися й перемішалися так у голові, що вельми важко добути звідти що-небудь у пристойному вигляді. Як би там не було, але певно принаймні те, що чиновник жив у кращій частині міста, виходить, дуже неблизько від Акакія Акакійовича. (...)

Акакій Акакійович, почепивши сам шинель свою, увійшов у кімнату, і перед ним мелькнули заразом свічки, чиновники, люльки, столи для карт, і неясно вразили його вухо: швидка розмова, що здіймалася з усіх боків, та грюкіт пересуваних стільців. Він зупинився дуже ніяково серед кімнати, шукаючи та намагаючись придумати, що йому робити. Та його вже побачили, галасливо привітали і всі пішли ту ж мить до передпокою і знову оглянули його шинель. Акакій Акакійович, хоч був трохи й сконфужений, але бувши людиною щиросердою, не міг не порадуватись, що всі похвалили шинель. Потім, звісно, всі облишили його і шинель, і повернулися, як водиться, до столів, призначених для віста. Все це: шум, гомін і натовп, все це якесь дивне було Акакію Акакійовичу. Він просто не знав, як йому бути, куди подіти руки, ноги й всього себе; нарешті, підсів він до гравців, дивився в карти, заглядав тому чи тому в обличчя і через деякий час почав позіхати, відчуваючи нудьгу, тим більше, що давно настала та година, коли він звик лягати спати. Він хотів попрощатися з господарем, та його не пустили, кажучи, що неодмінно треба випити на честь обнови по бокалу шампанського. Через годину подали вечерю, де були вінегрет, холодна телятина, паштет, кондитерські пиріжки і шампанське. Акакія Акакійовича примусили випити два бокали, після яких він відчув, що в кімнаті стало веселіше, проте ніяк не міг забути, що вже дванадцята година і що давно пора додому. (...)

Акакій Акакійович ішов у веселому настрої. (...) Незабаром простяглися перед ним ті пустельні вулиці, що навіть і вдень не такі й веселі, а ввечері то й поготів. Тепер вони стали ще глухіші та відлюдніші: ліхтарів порідшало. (...) Незабаром простяглися перед ним ті пустельні вулиці, що навіть і вдень не такі й веселі, а ввечері то й поготів. Тепер вони стали ще глухіші та відлюдніші: ліхтарів порідшало — масла, як видно, вже менше видавалося; почалися дерев'яні будинки, паркани; ніде ні душі; блищав тільки сніг на вулицях та засмучено чорніли з причиненими віконницями сонні низенькі халупки. Він наблизився до того місця, де перерізувалася вулиця безконечним майданом з ледве видними на другому боці його домами, що мав вигляд страшної пустелі.

Віддалік, бог знає де, миготів огник у якійсь будці, що, здавалося, стояла на краю світу. Веселість Акакія Акакійовича якось тут значно зменшилась. Він ступив на майдан не без якогось мимовільного остраху, начебто серце його передчувало щось недобре. Він оглянувся назад і на всі боки: наче море навколо нього. "Ні, краще й не дивитись", — подумав і йшов, заплющивши очі, і, коли розплющив, щоб глянути, чи близько кінець майдану, враз побачив, що перед ним стоять майже перед носом якісь люди з вусами, які саме, цього вже він не міг навіть розібрати. Йому затуманилося в очах і забилося в грудях. "А шинель же моя!" — сказав один з них громовим голосом, схопивши його за комір. Акакій Акакійович хотів був уже закричати "караул", як другий приставив йому до самого рота кулак завбільшки як чиновницька голова і промовив: "Ану, тільки крикни!" Акакій Акакійович почув тільки, як зняли з нього шинель, дали йому штовхана коліном, і він упав навзнак на сніг і нічого вже більше не почував. Через кілька хвилин він опам'ятався і звівся на ноги, та вже нікого не було. Він почував, що в полі холодно і шинелі нема, почав кричати, та голос, здавалося, й не думав долітати до країв майдану. Повний одчаю, не перестаючи кричати, кинувся він бігти через майдан просто до будки, біля якої стояв будочник і дивився, здається, з цікавістю, бажаючи дізнатись, якого це чорта біжить до нього здаля і кричить людина. Акакій Акакійович, прибігши до нього, почав задиханим голосом кричати, що він спить і ні за чим не дивиться, не бачить, як грабують людину. Будочник відповів, то він не бачив нікого, що бачив, як спинили його серед майдану якісь двоє людей, але думав, що то були його приятелі; а нехай він, замість того, щоб задарма лаятись, піде завтра до наглядача, то наглядач розшукає, хто взяв шинель. Акакій Акакійович прибіг додому зовсім у безладді: волосся, яке ще водилося у невеликій кількості в нього на висках, на потилиці, геть розтріпалося; бік і груди були в снігу. Стара, хазяйка його квартири, зачувши сильний стукіт у двері, побігла відчиняти двері; але, відчинивши, відступила назад, побачивши в такому вигляді Акакія Акакійовича. Коли ж розповів він, що сталося, вона сплеснула руками і сказала, що треба йти просто до поліції...

Запитання №1:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Оповідь ведеться від імені ...

Запитання №2:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Акакій Акакійович йшов на роботу у святковому настрої, бо ...

Запитання №3:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Чиновники у департаменті вітали Башмачкіна з ...

Запитання №4:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Помічник столоначальника запросив Акакія Акакійовича на вечірку, тому що ...

Запитання №5:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Башмачкін погодився прийти на вечірку, бо ...

Запитання №6:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

На вечірці Акакій Акакійович...

Запитання №7:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Дорога додому була для Башмачкіна неблизькою, оскільки ...

Запитання №8:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Через великий пустий майдан Акакій Акакійович йшов із закритими очима, бо ...

Запитання №9:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

“А шинель же моя!” — сказав...

Запитання №10:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Пограбований Башмачкін відчував...

Запитання №11:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Будочник та квартирна хазяйка порадили Акакію Акакійовичу ...

Запитання №12:

З однією правильною відповіддю

Балів: 8%

Втрата нової шинелі була для Башмачкіна...

Рефлексія від 2 учнів

Сподобався:

2 0

Зрозумілий:

2 0

Потрібні роз'яснення:

2 0
Рекомендуємо

М.В.Гоголь "Шинель"

М.В.Гоголь "Шинель"

120

Аватар профіля Тулінова Ірина Олександрівна
Зарубіжна література
9 клас

20 грн

"Шинель"М.В.Гоголь

"Шинель"М.В.Гоголь

30

Аватар профіля Менжерес Олена Георгіївна
Зарубіжна література
9 клас

20 грн

"Шинель". М.Гоголь

"Шинель". М.Гоголь

79

Аватар профіля ТИХОНОВА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
Зарубіжна література
9 клас

19 грн

М. В. Гоголь "Шинель"

М. В. Гоголь "Шинель"

31

Аватар профіля Малиш Олена Миколаївна
Зарубіжна література
9 клас

50 грн

М. В. Гоголь «Шинель»

М. В. Гоголь «Шинель»

702

Аватар профіля Погребняк Наталія Володимирівна
Зарубіжна література
9 клас

25 грн

Схожі тести

Г.Маркес. "Стариган з крилами"

Г.Маркес. "Стариган з крилами"

3261

Аватар профіля Гринь Марія Володимирівна
Зарубіжна література
11 клас

Веди та Біблія як пам"ятки культури та джерело літератури

Веди та Біблія як пам"ятки культури та джерело літератури

571

Аватар профіля Теплякова Світлана Юріївна
Зарубіжна література

Міфи Давньої Індії

Міфи Давньої Індії

1727

Аватар профіля Бушакова Оксана Валеріївна
Зарубіжна література
6 клас

Міфи Давньої Греції 6 клас

Міфи Давньої Греції 6 клас

2555

Аватар профіля Сипливець Людмила Михайлівна
Зарубіжна література
6 клас

Світова новела

Світова новела

742

Аватар профіля Пшеничка Валентина Василівна
Зарубіжна література
7 клас