М.В. Гоголь «Ревізор». «Впізнай персонажа»

Кому належать ці слова?

«Я наче передчував: сьогодні мені всю ніч снилися якісь дві незвичайні щури. Справді, таких я ніколи не бачив: чорні, неприродно великі! Прийшли, понюхали — і пішли геть».

Кому належать ці слова?

«Чому ж ні? Я сам бачив, проходячи повз кухню, там багато всього готували. І в їдальні сьогодні вранці двоє якихось низеньких чоловічків їли сьомгу та ще багато чого».

Кому належать ці слова?

«Фе, матусю, блакитне! Мені зовсім не подобається: і Ляпкіна-Тяпкіна ходить у такому, і дочка Земляніки теж у блакитному. Ні, краще я вдягну строкате».

Кому належать ці слова?

(входячи й зупиняючись, про себе) «Боже, Боже! Дай, щоб усе минулося благополучно; аж коліна трусяться. (Уголос, випроставшись і притримуючи рукою шпагу.) Маю честь представитися: суддя тутешнього повітового суду, колезький асесор…»

Кому належать ці слова?

«Дуже можливо. (Помовчавши.) Можу сказати, що нічого не шкодую і ревно виконую службу. (Присувається ближче зі своїм стільцем і говорить упівголоса.) А ось тутешній поштмейстер зовсім нічого не робить: усі справи в занедбанні, посилки затримуються… Суддя також… у присутствених місцях тримає собак і поводиться… вельми негідно».

Кому належать ці слова?

«(б’є себе по лобі). Як же це я — ні, як же це я, старий дурень? Вижив, дурний баран, з розуму!.. Тридцять років служу… шахраїв над шахраями обдурював… Трьох губернаторів обдурив!..»

Кому належать ці слова?

«Авжеж. Прибігли, як божевільні, з трактиру: “Приїхав, приїхав і грошей не платить… Знайшли важливу птицю!”»

Кому належать ці слова?

«Чиновник, який прибув за іменним повелінням із Петербурга, вимагає вас негайно до себе. Він зупинився в готелі».