Музика

Внутрішній

Внутрішній слух — здібність чітко уявно відтворювати (по нотному запису або по пам’яті) окремі звуки, мелодійні й гармонійні побудови, цілі п’єси. Згадайте геніального Бетховена, який, втративши слух наприкінці життя, продовжив писати музичні твори, сприймаючи звуки тільки завдяки внутрішньому слухові.

Абсолютний

Абсолютний слух — здатність ідентифікувати й відтворювати абсолютну висоту окремих музичних звуків чи тональностей без жодного порівняння. Досі точно невідомо, вроджена чи набута ця здібність.

Відносний

Відносний слух — здатність визначати й відтворювати звуковисотні зв’язки в мелодії, акордах, інтервалах тощо. Рівень розвитку відносного слуху може бути настільки високим, що той стає схожим на абсолютний.

Мелодійний

Мелодійний слух — уміння цілісно сприймати мелодію. Його основа — відчуття ладу, тобто здібність відрізняти ладові функції звуків мелодії, їхню стійкість і нестійкість, взаємне тяжіння. Такий слух забезпечує цілісне сприйняття всієї мелодії, а не тільки її окремих звукових інтервалів.

Гармонічний

Гармонічний слух — здатність розчути двоє та більше звуків, які звучать одночасно; відрізняти послідовності акордів, сприймати багатоголосну музику. Він виникає на основі звуковисотного та ладового відчуттів й допомагає не тільки одночасно почути вертикаль, а й осмислити звуки, які її становлять. Його поділяють на інтервальний (звучання двох звуків) та акордовий (понад три звуки). Володіти таким слухом означає чути, скільки звуків звучить одночасно, які це конкретно звуки та на якій відстані один від одного вони знаходяться.

Метро-ритмічний

Музиканти з метро-ритмічним слухом можуть легко відрізняти ритм та слабку або сильну долі (метр); чути швидкість звучання твору. Люди, які володіють таким видом слуху, добре рухаються, уміють співпереживати музиці, відчувати її емоційну виразність.

Ладовий

Ладовий слух — уміння чути й відчувати взаємовідносини між звуками в контексті тої чи іншої музичної композиції. Наприклад, стійкість та нестійкість звуків, напругу та розв’язання, тяжіння, розрядку кожної окремої ноти.

Поліфонічний

Поліфонічний слух — здібність чути й уявляти рух двох і більше мелодій голосів усередині загальної звукової тканини музичного твору. Ці голоси можуть рухатися не синхронно, вступати та зникати у різний час, наздоганяти один одного або запізнюватись зі вступом (наприклад, канон, підголоски, фуга). Але звучать вони одночасно. Моцарт мав поліфонічний слух. У 14 років він почув виконання «Miserere» у Сикстинській капелі, запам’ятав на слух цю складну поліфонію й точно записав твір по пам’яті.

Тембральний

Тембральний слух — уміння відрізняти тембральну фарбу звучання голосів та інструментів, окремих звуків і різних звукосполучень. За тембрами відрізняють звуки однакової висоти та гучності, виконані на різних інструментах, різними голосами або на одному інструменті, але за допомогою різних прийомів гри. Тембр звуку буває яскравим, м’яким, теплим, холодним, глибоким, різким, насиченим тощо. Застосовують і суто слухові визначення. Наприклад: дзвінкий, глухий, гугнявий. Такий слух, зазвичай, добре розвинутий в оркестрових диригентів і звукорежисерів.

Динамічний

Динамічний слух — здатність визначати гучність звучання та її зміни. У звуковій послідовності кожен наступний звук може бути гучнішим або тихішим за попередній, надаючи твору емоційне забарвлення. Динамічний слух допомагає визначити, як музика наростає, затихає, рухається хвилями, робить різкий акцент тощо.

Фактурний

Фактурний слух — уміння сприймати манеру технічної та художньої обробки (фактуру) музичного твору. Фактура супроводу буває різною: від простого чергування басу та акорду до гарних переливів арпеджіо. Наприклад, блюз та рок-н-рол мають однакову гармонічну основу, але тип фактури й вибір інструментів — різний. Фактурний слух добре розвинутий у композиторів та аранжувальників.

Архітектонічний

Архітектонічний слух — відчуття форми музичного твору, здатність визначати різні закономірності його будови на всіх рівнях. За допомогою такого слуху можна вловлювати, як мотиви, фрази, речення об’єднуються в одну форму.

Кожна людина має всі вищезазначені види слуху, але не в усіх вони добре розвинені.