Мовна гра "Правда - Неправда " до теми "Іменник" (6 клас ,НУШ).

Іменник - це самостійна частина мови, що означає істоту, явище або предмет і відповідає на питання хто? що?

У реченні іменник виступає тільки головним членом речення.

Індивідуальна назва конкретного предмета, явища , істоти, особи - це іменники власної назви

Слова дівчина, сніг, небо, кошик, пісня - це конкретні іменники

Назви релігійних,міфологічних істот, дійових осіб у художніх творах пишуться з маленької букви.

Іменники мають рід - чоловічий, жіночий, середній, спільний.

Назви осіб за характером, поведінкою, діяльністю - це іменники середнього роду.

Іменники Київ, добро, любов, Дунай, малеча, радість мають лише однину.

Іменники штани, Суми, вершки, окуляри, шахи, гроші мають лише форму множини.

Іменники мають 6 відмінків.

Іменники поділяються на 4 відміни.

До першої відміни відносяться іменники ж.р., ч.р., сп.р. із закінченням -а(-я).

Іменники радість, далеч, день , літо, дядько відносяться до ІІ відміни.

Іменник мати відноситься до ІІІ відміни.

Іменники І та ІІ відміни мають тверду, м'яку , мішану групи.

Іменники долею, межею, задачею, мрією, криницею відносяться до м'якої групи.

У давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням -і відбувається чергування приголосних.

Спільний рід іменників потрібно визначати в реченні залежно від того, особу якої статі - чоловічої чи жіночої - позначає іменник.

Щоб визначити віддмінок незмінюваних іменників, треба поставити до них питання.

Чоловічі імена по батькові утворюються від чоловічого імені за допомогою суфіксів -ович-, -ич-.

Жіночі імена по батькові утворюються від чоловічого імені за допомогою суфіксів -івн-, -ївн-, -євн-.

Іменники (не)ук, (не)правда,( не)вміння,( не)мовля будемо писати з не разом.

Складні іменники з першою частиною напів -, полу - потрібно писати через дефіс.

У поданому реченні Соловей хвалиться голосом .

(соловей - підмет; голосом - додаток).