Мова і мовлення

питальне

спонукальне

розповідне

широке використання загальновживаних слів; емоційне забарвлення мовлення; використання міміки та жестикуляції; неправильна вимова;використання жаргонізмів, вульгаризмів, вживання неповних речень, вставних слів та звертань; часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.

естетичний вплив на читача, а не просто вираження думок чи опис подій; образність, експресивність; лексика різноманітна: слова з переносним значенням, емоційно забарвлені слова, слова-суржики, фразеологічні звороти, прислів'я, приказки, арготизми, вульгаризми, діалектизми; мовлення багате на епітети, метафори, порівняння, повтори, перифрази, антитези, гіперболи та інші зображувальні засоби; змішування усіх лексичних та граматичних стилей.

широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження; логічність та аргументованість при викладенні думок; чітка структуризація тексту; часте використання складних речень з дієприслівниковими і дієприкметниковими зворотами; використання карт, схем, таблиць.

Точність і лаконічність викладення фактів; обов’язкове оформлення документів за зразком, наявність реквізитів; стандартні початок і закінчення; відсутність художніх засовів літератури, натомість спостерігається широке використання мовних штампів та кліше (згідно з законом, після попреднього ознайомлення, вжити заходів та інші); використання слів тільки у прямому значенні; текст часто ділиться на розділи, пункти, підпункти.

широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива, державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо; чіткий спосіб вираження думок; логічне викладення інформації з метою переконання слухачів; використання емоційно забарвлених слів, фразеологізмів, повторів, звертань; риторичні запитання, спонукальні речення; пристрасний, оцінний тон мовлення.

Епопея, роман, повість, оповідання, новела, нарис, казка, есе, ескіз, шкіц, образок та ін.

Вірш, пісня, елегія, послання, медитація, гімн, ідилія, мадригал, епіталама, ліричний портрет, етюд, ода, епіграма та ін.

Комедія, драма, трагедія, трагікомедія, трагіфарс, водевіль та ін.

перед ними завжди ставимо кому.

ставте між ними кому.

кому між ними ставити не потрібно.

ставимо між ними обов'язково кому.