Морфологічна норма. Іменник.

Морфологічні ознаки іменника: рід, число, відміни і відмінювання.

Загальне граматичне значення іменника – це значення предмета

Іменник – це службова частина мови

Виконує синтаксичну функцію як головних членів речення, так і другорядних

пісок, молоко, мир

Суми, Карпа­ти, Київ

проводи, шахи, вибори

стіни, кулі, Альпи

Сніжний Ай-Петрі нагадує зуби велетенського дракона.

Огайо ввійшов до складу США в березні 1803 року.

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.

Деякі іменники можуть вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду

Рід притаманний кожному іменнику в однині та множині

В українській мові є іменники спільного роду

Цієї весни затишний Тбілісі радо зустрічав туристів.

Витягнута з півночі на південь, Чилі схожа на смугу.

Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти

Називний відмінок виступає формою вираження підмета

Інші відмінки виступають формою вираження обставини

Називний відмінок – початкова форма іменника

дисципліна, Монако, машина

калина, пісня, життя

музей, екіпаж,окуляри

місіс, мадам, кашне

гостра біль, зла собака

струнка тополя, велична Кракатау

широкий степ, чарівне Кіліманджаро

За характером основ і відмінкових закінчень іменники поділяють на чотири відміни

Іменники земля, хмара,сирота належать до першої відміни

Іменники корабель, коваль, дуб належать до другої відміни

Іменник мати належить до четвертої відміни

Іменники сіль, Січ, біль належать до третьої відміни

степ, пісок, ячмінь

метр, ампер, електрон

катет, відмінок, спорт

листок, палець, барвінок

хор, зір, простір

штаб, будинок, родич

жаль, млин, мільярд

кипарис, підручник, ніс