Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

Наприкінці XIX ст. Наддніпрянська Україна давала 26 􀀈 загальноімперського прибутку. Однак на власні потреби використовувала не більше половини від цієї суми. Засобом перекачування капіталів з українських губерній до центру стала

також політика ціноутворення. Ціни на сировину, що відправляли з Наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, що надходили туди у зворотному напрямку.

Пореформений період став добою подальшого гальмування промислової революції.

Одним із рушіїв промислової революції стало

першу залізницю у Наддніпрянщині прокладено у

Сучасна назва м. Юзівка

об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію і учасники якого зберігають власність на засоби виробництва та виробничу самостійність, але втрачають самостійність комерційну

Особливо швидко кількість міського населення збільшувалася на        , де виникали нові                    підприємства. Типовим прикладом став розвиток               , який із невеликого містечка з населенням 19 тис. осіб у середині XIX ст. перетворився за другу його половину на одне з найбільших українських міст, кількість населення якого зросла в       разів.

Гостра нестача       у Наддніпрянській Україні змушувала селян шукати інших засобів для існування. Земля значно зросла в ціні, у деяких регіонах проти 1861 р. — у            рази. Більшість селян були неспроможні придбати       або знайти собі роботу в                         .       з його новим життям відлякувало багатьох селян. Водночас в Україну переїздили           селяни, які йшли працювати на