Мікронезія, Меланезія, Полінезія

Положення на периферії ринку → висока вартість логістики → бар'єр для впровадження технічних новинок.

Географічна розпорошеність → надмірна мобільність ресурсів → швидке насичення ринку товарами.

Віддаленість від ринків збуту → зростання собівартості продукції через транспорт → низька конкурентоспроможність.

Наближеність країн одна до одної → відсутність потреби в транспорті → повна економічна ізоляція.

Океанія розташована у стратегічно важливій західній частині Тихого океану.

Острови мають надзвичайно високі темпи економічного розвитку, які потребують захисту.

Географічне положення регіону дозволяє контролювати важливі зони океанічного простору.

Розміщення баз є наслідком наближеності всіх островів до основних ринків збуту продукції.

Країни Мікронезії мають потенційну перевагу завдяки відносній близькості до азійських центрів економічного зростання.

Острови Меланезії є найбільш ізольованими від великих суходільних масивів (Австралії та Нової Зеландії).

Полінезія відрізняється від інших субрегіонів найбільшою площею окремих островів та їхньою компактністю.

Географічне положення країн Океанії суттєво погіршується під впливом сучасних процесів глобалізації.

Значні водні простори між островами Полінезії є бар’єром для зв’язку з основними економічними осередками світу.

Розташування військово-морських баз США та Франції зумовлене стратегічним значенням західної частини Тихого океану.

Попри розвиток глобальних транспортних мереж, фактор фізичної віддаленості все ще залишає регіон доволі ізольованим.

Країни Мікронезії мають найбільші за площею острови в регіоні, що сприяє їхньому швидкому промисловому розвитку.

Положенням країн у центрі світових торговельних шляхів, що полегшує логістику.

Стратегічно важливим розташуванням у західній частині Тихого океану попри загальну периферійність ринку.

Високою мобільністю місцевих чинників виробництва, що приваблює іноземні інвестиції в оборонну сферу.

Наближеністю всіх острівних груп до головних економічних центрів Європи.

Полінезія

Мікронезія

Меланезія

Макронезія

Австралії та Фіджі

Новій Гвінеї та Новій Зеландії

Папуа — Новій Гвінеї та Гуаму

Самоа та Тонга

Океанія займає приблизно 66% (2/3) площі Тихого океану.

Промисловість більшості країн регіону орієнтована на переробку власної сільськогосподарської сировини. (

Нова Зеландія та Папуа — Нова Гвінея разом займають менше половини загальної площі островів Океанії.

Через повну відсутність прісної води на великих островах

Через історично сформовану структуру економіки та ізольованість.

Через те, що все сільське господарство регіону зосереджене лише на вирощуванні квітів.

Через заборону на рибальство у прибережних водах.

Полінезія — це найбільша за акваторією частина Океанії, назва якої дослівно перекладається як «багато островів».

У Меланезії левова частка території (понад 85%) припадає на одну країну — Папуа — Нову Гвінею.

Мікронезія займає найбільшу площу суходолу серед усіх субрегіонів Океанії завдяки великій кількості дрібних островів.

Субрегіон Мікронезія є найвіддаленішим від Азії та складається виключно з великих материкових островів.