Лексикологія.

А Навіщо вам мандрівний менестрель, коли живеться зручно і осідло?

Б У твоєму місті вечір, а вогні такі холодні і безцеремонні.

В Між нами ніч — глибока і густа — така коротка, а здається віком.

Г Загляне ніч буденно і казково у душу, як в розколотий горіх.

Д Тримати слово і удар тримати — що ще не вмієм ми у цім житті?

А Це просто осінь, осінь восени.

Б Ми ніби і мудріші, і багатші, але щасливих менше на землі.

В І знову день печально і пророчо згорає у призахіднім вогні.

Г Час — жорстока ріка, та шукатиму брід, щоб вернутись печальною притчею.

Д На тлінну стеблиночку пам’яті нанизано вічність і мить.

А Я не скрипковий ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу.

Б Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій!

В А місяць все такий же — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.

Г Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань,

Д Коли буду я навіть сивою і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою.

А вулканічна лава, дерев’яна лава

Б водяна пара, весільна пара

В футбольне поле, пшеничне поле

Г випускний бал, прохідний бал

Д антична байка, тепла байка