Лексикографія. Типи словників

розкриття значення стійких сполук слів

відомості про відповідники слів у різних мовах

тлумачення слів, що вживають лише на певній території країни

інформація про походження й генетичні зв'язки слів

бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь. Колись за це дадуть тобі березової припарки такої, що й правнучатам будеш заказувати (І. Котляревський). 2. Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Дали ж припарки Мончукові. За все — холодність, безініціативність. Перепало, довіку пам’ятатиме (Є. Куртяк). да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому

ЛІВОРУЧ, присл., від кого - чого і без додатка. 1. З лівого боку; протилежне праворуч. Ліворуч чорна машина, що з червоного рота прокльоном стогне (Стеф., І, 1949, 174); За вечерею парубок сидів ліворуч від Яся (Ів., Вел. очі, 1956, 42).

2. У лівий бік, на лівий бік; протилежне праворуч. Чорною плямою, заступаючи небо, стоїть у житі жандарм, поглядає праворуч, ліворуч (Довж., Зач. Десна, 1957, 6); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони (Гончар, III, 1959, 95).

пра́по́р «знамено СУМ, Нед; [корогва ВеУг]»

запозичення з церковнослов’янської мови;

цсл. прапоръ «прапор; дзвоник» відповідає др. поропоръ «прапор», п. ст. propor, ч. prapor, [prápor] «тс.», слц. prápor «батальйон; (заст.) прапор», м. прапорец «дзвіночок», схв. пра̏порац «тс.», слн. prápor і разом з ними зводиться до псл. porporъ, редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з perti «літати, рухатися», pero «перо», *por-mъ «паром»;

пов’язання з гр. πορφύρα «пурпурна тканина» (Schrader Reallexikon I 278) помилкове;

р. заст. пра́пор, др. прапоръ «прапор; дзвіночок»;

маршрутка

дукач

нажиратися

газдиня

ківі