Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела

який вивчає слово як частину мови

що вивчає поділ слова на морфеми

що вивчає словниковий склад мови, лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови

що займається створенням словників та опрацюванням їхніх теоретичних засад

3, 7, 9, 4, 5, 8, 10, 1, 2, 6

3, 9, 7, 6, 4, 8, 5, 2, 10, 1

3, 9, 7, 8, 5, 2, 10, 6, 4, 1

9, 3, 7, 6, 4, 8, 5, 2, 1, 10

Киричук, кирпатий, кінофестиваль, кіноцентр

лементувати, лимонний, лікарський, лісгосп

мелітопольський, метро, ментол, Мінськ

нюанс, нюнькатися, Нью-Йорк, Нюрнберг

енергія, енергетика, естетичний, Естонія

жалість, жалити, життєлюбний, жінка

заступ, засув, засудити, засуджувати

Іванка, іволга, імперія, імпресіонізм

ФÓРЗАЦ (нім. Vorsatz – перед [друкарським] набором) – один із елементів конструкції книги в оправі у вигляді однозгинного аркуша щільного паперу або конструкції з двох аркушів, скріплених смужкою матерії із зошитами блока книги; призначений для з'єднання книжкового блока з палітуркою. Для виготовлення Ф. використовують спеціальний папір із підвищеною міцністю і достатнім ступенем проклеювання. Що більший є формат і обсяг видання, то більшою має бути поверхнева щільність (стійкість до розриву) форзацного паперу. Передній Ф. приклеюють уздовж згину до першої сторінки першого зошита блока, а задній Ф., або нахзац, – до останньої сторінки останнього зошита (Книгознавство).

ГІПНОЗ, у, ч. 1. Стан часткового сну, який викликається здебільшого навіюванням. Якщо звичайний сон є затримання, гальмування всієї діяльності вищого відділу мозку, то гіпноз слід уявляти собі як часткове затримання різних ділянок цього відділу (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 52); * У порівн. Як у гіпнозі, Ніна мовчки повертається і йде (Донч., V, 1957, 501). 2. Усипляння шляхом навіювання та вплив на волю людини у такому стані (здебільшого з метою лікування); гіпнотизування. Для лікування бородавок користуються також гіпнозом (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 75); Його водолікування, гіпноз не бере, не те що трава! (Ю. Янов., І, 1958, 502). 3. перен. Сила впливу, властива кому-, чому-небудь; чарівність. - Фізична сила відіграє також свою роль в людськім житті; забирає в полон, побіджаючи [перемагаючи] якимсь несвідомим гіпнозом (Коб., III, 1956, 50); Незабаром Турбай мимоволі піддався гіпнозові дивовижної краси, що нахлинула на нього неждано, як тільки вони в'їхали в село (Руд., Остання шабля, 1959, 85)..

ЛЬОНАРСТВО – галузь рослинництва, що займається вирощуванням льону з метою отримання волокна та насіння. Виокремлюють 2 осн. напрями в Л.: виготовлення прядив та олій льону. Зі стебел прядив льону отримують цінне техволокно, яке широко використовують у текстильн., автомобільн., авіац., гумовій, взуттєвій та ін. галузях пром-сті (І. О. Маринченко).

ЦИБАТИЙ, -а, -е, розм. З довгими тонкими ногами. Цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (А. Головко, ІІ, 1957, 220). // Довгоногий (про птахів). Півень такий у дворі ходив. Ґалаґан, куряча по-рода, цибатий та шия гола(О. Донченко, VІ, 1957, 108).

АКАПЕЛА (італ. a capella – букв. у стилі капели; як співають у каплиці) – хоровий або ансамблевий спів без інструментального супроводу. Витоки співу А. сягають античності. Від доби Середньовіччя до сьогодення спів А. – найпотужніший жанр. пласт світ. хор. музики. У мистецтві України підвалини співу А. закладені, з одного боку, у нар. гуртовому співі, з ін. – у християн. культовій музиці від часу прийняття християнства в Україні-Русі (О. О. Різник).

орфографічний

тлумачний

словотвірний

етимологічний

паронімів