Китай та Японія в 16-18 ст.

Імператори династії Мін на початку свого правління здійснювали політику, спрямовану на зміцнення селянського господарства

В Китаї не було розвинуте ремісниче виробництво

Перші спроби проникнути до Китаю здійснили італійські мореплавці в 1516 році

Деспотія це обмежена законом самодержавна влада

Маньчжури вирішили боротися з європейцями шляхом політики самоізоляції - "закриття країни"

Китай не мав успіхів в розвитку такого виробництва, як порцеляна

Наприкінці правління династії Мін у Китаї було видано кілька енциклопедій, які узагальнювали досвід і знання, накопичені в країні.

Уперше у світі в Китаї за часів династії Мін почали виконувати кольорові гравюри по дереву.

Японія — це країна, яка твердо дотримувалася традицій і водночас активно сприймала від інших усе те, що могло стати корисним. Тривалий час єдиним джерелом зовнішнього впливу для неї був Китай.

Синто, або синтоїзм («шлях богів»), — давня буддиська релігія, яка передбачала віру в добрих і злих духів, а також обряди, за допомогою яких японці намагалися догодити духам.

Самураї — верства населення, професійні воїни в Японії, єдиним обов’язком яких була збройна служба своєму господарю (представнику знаті). Вони мали особливі права і привілеї, не сплачували податків. Згодом самураї перетворилися на землевласників.

Сьогунат — самурайський уряд на чолі із сьогуном.