Кирило Кожум'яка Українська народна казка

Дванадцять вичинених шкір кожного місяця

Молодого хлопця або дівчину

Золото, срібло та дорогі тканини

Дванадцять бочок смоли та вози конопель

Змій боявся помсти київського князя

Вона пообіцяла розповісти йому про Кирила Кожум'яку

Вона була дуже вродливою, і змій її полюбив

Він хотів отримати за неї великий викуп

Дим від його хати піднімався вище за київські гори

Він одним ударом кулака міг вбити змія на березі річки

Він витягував на берег дванадцять шкір одночасно, навіть коли змій намагався їх утримати

Він міг перепливти Дніпро, тримаючи в руках булаву вагою в десять пудів

Викинула пляшку з листом у річку Дніпро

Змій сам випадково відніс записку, коли літав до Києва

Передала через старих людей, які приходили до змія

Прив’язала записку під крильце голубові

Голуб був поранений під час польоту від змія

Він боявся, що голуб приніс вимогу про новий викуп

Лист був написаний незрозумілою мовою

Він подумав, що змій уже загубив (убив) його дитину

Бажання прославитися на весь Київ як найсильніший герой

Він хотів звільнити місце над Дніпром для своєї майстерні

Сльози та благання маленьких дітей

Наказ князя та обіцянка великої нагороди

Залізні обладунки та довгий гострий меч

Дванадцять бочок смоли, коноплі та десятипудову булаву

Сіті для лову риби, щоб заплутати змія у воді

Тільки свої міцні руки та дванадцять сирих шкір

Він кидав у річку величезні камені, щоб не дати змієві вийти

Він біг за ним у воду, щоб продовжувати бити під водою

Він знову обмотувався коноплями та обсмолювався

Він чекав на березі, поки змій сам втопиться від утоми

З випалюванням глиняних глечиків у печі

З сонцем, що пече в самий полудень

З парою, що йде від дванадцяти мокрих шкір

З тим, як коваль розігріває леміш у горні

Змієві вали

Кожум’яки

Дніпровські пороги

Княжа гора