Культурологічні напрями, концепції, культурне сприймання. Поняття традицій та новацій

Усе створене Богом, можна визначити як три світи: перший є загальний світ, «де живе усе породжене», «він скла­дається із незчисленних світів, і є великий світ» - макрокосм; другий світ - це мікрокосм - світ людини; третій світ - символічний світ Біблії. Символи Біблії «ведуть думку нашу до розуміння вічної натури». Кожен із трьох світів складається із двох «натур», має подвійну природу, одна з яких - видима (матеріальна), друга - невидима, тобто божественна. Хто так вважав?

Елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу - це

Система революційних поглядів робітничого класу, що відображає об'єктивні закони розвитку людського суспільства та досвід класової боротьби народних мас проти експлуататорів, і що постійно розвивається на основі узагальнення цього досвіду.

Стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову, мову, культуру, усвідомлення власної єдності - це

Інновація - це нова комбінація виробничих факторів, мотивована підприємницьким духом. Економічний розвиток - це, перш за все, поява чогось нового, невідомого раніше, інакше кажучи, інновація.

Ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності - це

Нація існує тоді, коли: 1) є певні об’єктивні спільні ознаки, які відрізняють один народ від інших (мова, територія тощо); 2) ці ознаки мають суб’єктивне втілення: члени спільноти сприймають їх як духовну цінність, завдяки чому виникає почуття внутрішньої єдності в протиставленні з іншими групами; 3) ця єдність, або почуття спільності, втілюється в автономних політичних інститутах чи, принаймні, оформлюється як вимога створення таких інститутів. Так згідно концепції вважав...

Художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення - це

КОмічне чи сатиричне наслідування іншого художнього твору - це

Художнє віддзеркалення специфіки однієї зі сторін постмодерної ситуації, яка полягає у баченні світу як невпорядкованості, позбавленої причинно-наслідкових зв'язків та ціннісних орієнтирів, що можуть невмотивовано змінюватися - це