Культура Стародавнього Сходу

“Веди”

Папірус

Піктограми

Ієрогліфи

Робочий одяг

Основними монументальними будовами були храми і палаци. Храми часто розміщувалися на вершині багатоступінчастої башти — зикурату.

До числа найбільш поважних божеств належав Сур’я (Сонце) — аналог грецького Геліоса, що проїжджав небокраєм на колісниці.

Образотворчим формам властива цілком земна надмірність, яка найбільш повно відбита у дереві і камені — традиційних матеріалах місцевої архітектури й скульптури. До наших часів збереглося надзвичайно мало пам’яток такого мистецтва: переважно це культові споруди — жертовні стовпи і вівтарі.

Найдавніші твори мистецтва датуються III тисячоліттям до н. е. Вони представлені в основному керамікою, виготовленою на гончарному крузі.

Інсценівки міфологічних сюжетів були складовою культових містерій. Театральні видовища як джерело тем і образів використовували міфологію й епос, тому сюжети були загальновідомі. Основним засобом передачі змісту дії поряд із словами й піснею був танець, а точніше жест — квінтесенція рухів.

Писемність стала основою для писемності Кореї, Японії, В'єтнаму.

Історичне значення письма полягає в тому, що воно стало родоначальником найдавнішого алфавіту в Африці та основою для створення семітських абеток, передусім фінікійської, з якої починається біографія сучасного алфавітного письма.

Характерним явищем для суспільного устрою були своєрідні стани. На кінець II тисячоліття до н. е. остаточно склалася доктрина про чотири стани, кожна з яких була створена з тієї чи іншої частини тіла першолюдини. Закони забороняли шлюби поза станами, не допускали їх змішування.

Розкопки давньоєгипетського поховання – військо фараона

Фігури, знайдені при розкопках фундаменту Вавилонської вежі 

Армія біля брами Іштар

Теракотова армія