Культура мови

5

6

7

8

унормована форма національної мови, яка в усному і писемному різновидах обслуговує культурне життя народу, усі сфери його діяльності

різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має особливості добору й використання мовних засобів

сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації

понятійність, абстрактність, аргументація, доказовість

офіційність, точність, стандартизація вислову, документальність

поетичність, образність, зображувальність, яскраве вираження авторського "я"

переконливість, узагальнення, висновки, аргументація

образність, поетичність, експресія, естетика мовлення

піднесений тон, пишномовність, символізм образів, урочистість

стандартизація вислову, лаконічність, офіційність, регламентація тексту

непідготовленість, невимушеність, неофіційність, ситуативність спілкування

термінологія, покликання, абстрактні іменники, відносні прикметники

побутова лексика, емоційно забарвлені слова, фразеологізми, просторічні слова

суспільно-політична лексика, риторичні запитання, емоційно забарвлені слова, метафори

точність, офіційність, документальність, стандартизація вислову

зрозумілість інформації, емоційно-експресивна образність, логічність доказів, закличність

приватність спілкування, наявність стереотипних словесних формул, невимушеність

урочистість, пишномовність, алегорійність, символізм образів

авторське "я", образність, поетичність

об'єктивність, переконливість, узагальнення

епіграма, водевіль, роман

притча, апокриф, послання, проповідь

есе, репортаж, фейлетон, памфлет