КР № 3. УМ. 9 клас. Безсполучникове речення.

[ ]: [причина]

[умова] — [ ]

[ ], [ ]. одночасність

[ ]: [висновок]

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень – не з твоєї величі (Л. Костенко).

Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії (Р. Іваничук).

Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло (ІО. Збанацький).

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами: і хуторами (М. Олійник).

Вечорами вже не співали під вербами, дівчата, не витинали гопака гармоністи (Г. Тютюнник).

Відчинив Євген двері і полегшено зітхнув: на ґанкові стояв худий, височенний чоловік у формі поштового службовця (В. Канівець).

Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко).

двокрапка

тире

крапка з комою

кома

Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Т. Шевченко).

Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Л. Костенко).

А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка).

Не русалонька блукає - то дівчина ходить (Т. Шевченко).

Вниз я дивлюся з крутого горба: казкою простір наповнився дикий.

О серпню мій , як просто й мудро ти стоїш : змішав зелені й жовті віти на роздоріжжі осені і літа.

Із вирієм кожен із нас тратить багато: то дні молодечі , то спів на шляхах піскуватих.

Як заздрю я тій хмарці білій : вона пливе у далечінь між подруг.

перелічувальне

причина

наслідок

протиставне

Хотів піти — але передумав.

Пролунав постріл, птахи злетіли вгору.

Я глянув у вікно: падав сніг.

Життя прожити — не поле перейти.

Сонце зайшло, стало холодно.

Я знаю: ти мене зрозумієш.

Подивився вдалечінь - нікого не видно.

Хотів сказати правду не наважився.

якщо зміст частин безсполучникового складного речення порівнюється чи протиставляється , то між ними ставиться двокрапка

якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні , то між ними ставиться крапка з комою

двокрапка у безсполучниковому складному реченні ставиться тоді , коли наступна частина пояснює , розкриває зміст першої

якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться в другій , то між ними ставиться тире

укрАїнський, трИзуб, отамАн

асиметрІя, фольгА, піалА

чорнОзем, чорнОслив, літОпис

дОнька, дОчка, кишкА