КР №3 Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова.

Додому ніч соб на небо йшла, і на зорю дивилася мурашка.

Я кілька днів і так і сяк добирався до скрині.

Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця.

Приходитиму знов і знов сюди, як ніжний серпень в сонячні сади.

тоді так мріється про щось небуденне.

зі щебетанням птахів у нашому саду.

проте недолюблюю холодні листопадові.

хоча й червневі мають свої принади.

напоєні пахощами яблуневого цвіту.

Русяве пухнасте волосся розпустилося по плечах.

Ллється дзвінкий пташиний спів до батьківських берегів.

Мені чути його гучний самовпевнений сміх.

За сірими вицвілими на сонці прилавками сиділи й стояли жінки.

На вечірньому неебі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Роман прислухається і до пісні і до народження чогось нового.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Для письменника все має вагу: рядок народної пісні чи сторінка літопису...

Весь степ і синє небо заливало проміння гарячого, золотого сонця.

Усе набуває особливого значення в цьому храмі зимового дня і порожня дорога в полях, і самотня тополя.

Видане минуле, розмаїття сьогодення, таємниче майбутнє усе підвладно розуму людини.

Важко повірити, що на місці цього чарівного парку була тільки хата та чумацька криниця.

радо стрічають птахів навесні.

це моя рідна сторона.

високі тополі й тихе село стрічають мене.

вражають своєю красою.

Ні спека дня, ні бурі, ні морози - ніщо не вб'є любов мою живу.

Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс, окопи під лісом.

Усе здавалося прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами.

Всі голоси: і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда заглушало кування зозулі.

Народ і до сьогодні цікавиться та досліджує неперевершені шедеври письменників.

На дослідницьких ділянках та теплицях вирощують ранні овочі.

У гідропарку діти відпочивали не лише біля річки, а й каталися на каруселях.

Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Козаки не тільки були озброєні шаблями, а й пістолями.

Денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу.

Оксана підготувала доповідь, скориставшись допомогою бібліотекаря.

Ми цінуємо наших переможців і пишаємось ними.

Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголовий посилає.

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Спасибі Вам мамо за вічну любов і всю неоплачену ласку.

Не плачте мамо не треба, і ви не журіться тату.

Ірино Петрівно, зачиніть, будь ласка, двері.

Вельмишановне зібрання, погляньте на екран.

Пан Президент, прошу дати відповідь.

Колего Дмитре, принесіть звіт за березень.

Спасибі, вам дядечку, що хоч трохи душу одвели.

Гей, ви грізні чорні хмари! Я на вас збираю чари...

Який, ти світе, теплий і широкий!

Щоб вам, мої рідні, щасливо вік звікувати...

ти моя зоре

моя зоре

зоре

ти моя

Дай, боже, народу многая літа!

Орися ж ти моя ниво, долом та горою!

Не покидай мене, моя дитино, і отчого подвір'я джерело.

Іди, іди, мій синочку, та не забарися.

Над лісом видно було легкі хмарки.

Нарешті дійшли згоди.

Я хотів власне тільки побачити їх.

Проте я з вами не згоден.

Принаймні мені ще є над чим працювати.

Вона навпаки тепер не знає, куди їхати.

А все-таки до тебе думка лине....

Насамперед треба перевірити зарядний пристрій.

Юля проте нічого не знала.

Про це давно говорили проте Богдан не знав.

Проте Марина нічого не розуміла.

Проте Сергій намагається вирішити цю проблему.

Люди різне .... про цей випадок.

Людині ... властиво помилятися.

У народі .... мовчання це золото.

Брехню .... різними словами а правду тільки одним.