КР №2. Синтаксична норма

До кого я пригорнуся і хто приголубить?

Гори блищали вогнями і з димом здіймається вгору пісня.

З рідною мовою пов’язані спогади про перше слово, почуте з материних уст.

Три дні минуло а лелеки не з’являлись.

Вітер заснув…у глибоких байраках.

Квітує степ на Перекопі, іскриться сіль на Сиваші.

До школи йдуть дівчатка русокосі.

Степ димком передсвітнім пропах.

дякувати батькам

говорити українською

навчатися мови          

хворіти грипом

Тут і повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки.

З того місця так видно усюди.

А він дивлюсь і осмутніє, і похмурий стане.

І в Арктиці суворій проб’ються може ручаї.

неповне речення

односкладне речення 

непоширене речення    

поширене речення

Ми хоч бідні, але гідні.

Бідному завжди вітер в очі.

Бідняцька цнота краща від панського злота.

Бідність - не гріх.

Щодня себе перемагаю я.

Покремсали життя моє на частки.

Душа моя належить людству і епохам.

Вітер сумно зітхав у саду.

Мине тиждень і осінь перебере свої повноваження.

І земля і люди скучили за весною і радо її зустрічають.

Вітер стих і чистий сніг сяяв під блакитним небом.

Підпливають верби кучеряві і синіють луки.

із-за хмари                  

із-за хвороби       

із-за лісу     

із-за гори

піти услід за сестрою до коледжу

сходи з відром за водою

побачити майстра спорту з карате 

зустріти заступника директора з виховної роботи

доставити за моєю адресою

звільнитися по власному бажанню

викликати по службових справах

погодитися з власної волі

Жінка з немовлям переходить дорогу навпроти крамниці.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю.

Вишня й абрикос зацвітає в квітні.

Ідуть Остап і Соломія широким степом долі шукати.

дякувати вам 

знущатися з нього           

завідувач кабінетом         

вибачати другу