(Копія) Звертання

Ти не знаєш чому так зробилося гарно відразу?

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Де зараз ви кати мого народу?

Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним півсвіту обняла.

Ой сніги мої срібні та пухнасті наче все що навкруги потонуло в щасті.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Заплач Матвійку дам копійку.

Я люблю тебе поле простір твій широчінь твої пахощі й цвіт.

Давай-но серце ми печаль облишимо усі негоди одцвітуть як дим.

Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости?

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Вона вас любила рожевії квіти і про вашу долю любила співать.

Ясні зорі, тихі води – то земля твоя мій сину.

Україно молюся за мову, за божественну мову твою, і за вроду твою калинову, від якої добрішим стаю.

Дай, Боже, сонцю бути золотим, дай, Боже, дневі щасної години, дай, Боже, тиші мертвим і живим, дай, Боже, Україні – України!

Біла хато писанко яскрава! Хто тебе таку намалював?

Язиче язиче, лихо тебе миче! Тільки те й робиш, що людей горбиш.

Не літай, вороно, у чужі хороми!

Держись, Хома, іде зима.

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!

Земле Тобі на рану не висиплю солі.

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

Прийми ж цей спів хоч тугою повитий та новий хоч гіркий та вільний.

Всю кров тобі Вітчизно готові ми віддати.

Ти в мені запалила … кохання.

… зігрійте мою душу охололу.

Здалеку виднілися привокзальні … .

Саме … відбивались у вікнах.

3 морозивом, вийдіть з автобуса.

3 кошиком, не порвіть мені панчохи.

Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

1

2

3

4

5