(Копія) Відокремлені означення, прикладки

Він усе забував, крім тремтливої ілюзії волі та влади.

Славко прийшов і знову став при порозі, несміливий і чужий у великому спортивному залі.

Зараз на сцену виходить Лілі, і сьомий "Б" сидить на гальорці, і тільки його, Славка Беркути, нема у залі.

Всі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Вулицею котиться віз із колесами, оббитими залізом.

Славко витягає з портфеля підручник і читає, затуливши долонями вуха.

Я розповів Юлькові, що їздив з батьком до Страдчого — невеликого села під горою, залісненою й стрімкою, на самому вершечку якої стара-престара дерев’яна церква.

Повертаючись увечері з тренування, Славко завжди заставав на столі склянку прохолодного чаю з цитриною і свої улюблені сухарики з родзинками.

Бджоли прилітали по мед густим роєм і так гули непримітні у зеленій майній липі що здавалося дерево співає.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Стояла темна ніч холодна вітряна.

Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Дні летять повні сонця й музики.

Утомлені своїм довічним рабством вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Мама перегортає зошити списані широким чітким почерком та якісь аркуші розмальовані контурами відомих і невідомих континентів.

Заглиблена в спогади Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг

Ніна Леонідівна Бічуя українська письменниця і перекладачка нині мешкає у Львові.

А ось Андрій Степанович його тренер.

І раптом сорока згадалася, що вони її тоді з тим хлопцем Юльковим приятелем віднесли до старої вчительки.

Свою першу книгу, збірку новел та оповідань "Люблю сині зорі" Дрозд опублікував у двадцятирічному віці.

Пісня волі споетизованої в дні лихоліття чаруючим акордом лунала в серцях молоді.

Втікачі поривалися туди де ще не чуть кайданів скованих на людей людьми.

На тлі цього нечупари різко вирізнялася Юлькова модна куртка й начищені до блиску черевики.

Славкові уявився справжній мамонт сумний і замислений.

Проте мріям українського прозаїка Михайла Коцюбинського про гімназію та університет не судилося здійснитися.

Уся цінність твору "Білий кінь Шептало" алегоричного оповідання в тому що воно жодною мірою не стратило своєї актуальності.

І можна досхочу тішитися уявою що це він білий кінь жене до водопою і сірих і гнідих і вороних і перістих.

Вони люди знають на Шептала можна покластися.

Читачі знають Ніну Бічую, як авторку прозових творів для дітей та дорослих.

Лілі як актриса із практикою, добре трималася на людях.

Чоловік на ім'я Степан, наблизився до огорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна покотилась од клуні.

Влітку ж мама перекидала скриню догори днищем і складала зверху різний непотріб — старі чоботи, шмаття, онучі.

Наближається повний спеки й світла південь

Сплетений з мрій човен тихо пливе.

Мені наснилася криниця водою сповнена до краю.

Наступним об′єктом полювання стали породисті сусідські голуби.

Мій сусід, на прізвище Григорій Шиян, вирішив помандрувати в нові світи.

Великий диригент - час, перегортає ноти на пюпітрі.

Він, родом із Галичини не розумів, говірку Слобожанщини.

Згадаймо гордість нашої культури: театр корифеїв.

1,2

1,4

3,4

2,3

виграє

гроза загримотіла

срібний та рясний

віщує