(Копія) Відокремлене означення та прикладка

І таки, на його гроші, купив сиву кобилу. (М. Стельмах)

І тоді ж світ, уся земля — буйна і радісна — поринула в цім болю. (М. Хвильовий)

До мене приходить друг мого дитинства Григорій Безверхий, архітектор. (О.Довженко)

Арсен узяв скрипку й мовчки, не прощаючись, вийшов. (Л. Дмитерко)

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.

У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.

Стоять налиті сонцем дні.

Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.

У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.

Побите дощем поле ще й град поб’є.

Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук.

„Запам’ятайте, – говорив учитель, – Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка, що протікає поруч із вашим домом”.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

Картоплі по пояс густі непролазні.

Саме слово є чинником здатним переносити величезний обсяг інформації

з минулого в сьогодення і з сьогодення в прийдешнє.

Земля скована морозом покрилась білим снігом.

Веселий гостинний він любив товариство.

Заворожені красою ніколи не бачених степів причаїлися гори.

Вже видно червоні очі й тремтячі рожеві храпи коней.

Насмерть перелякана козаками шляхта сховалася за міськими мурами.

На призьбі затіненій розлогою грушею хтось заворошувся встав.

З’єднане з основними силами селянсько-козацької армії військо Кривоноса становило велику силу.

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.

Мовте, кошовий отамане, про що річ.

У грудні Петро Сагайдачний сповіщав про похід на бусурманські вежі.

Хмарніючи, мов дитя, зносився думкою до Бога.

Матір Січ споконвіку радо зустрічає різних людей.

А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торгова могутність Венеції блискучої володарки морів, що мала непереможний флот і переповнені золотом банки.

Людський хлопець дядька Лева небіж Лукаш на ймення.

Не значило це, що був він естетом у звичайному значенні слова або що був байдужим до моральної чи соціальної правди.

Бегемот або гіпопотам живе в ріках й озерах Африки.

Селяни намагалися якнайшвидше зібрати своє збіжжя щоб заходитися коло панського кинутого напризволяще хазяїнами.

Перед його очі спливло улесливе обличчя військового осавула хитрий лисячий погляд зігнута в поклоні постать.

Він мчав прямо на козака поставленого Максимом.

Аж ось вийшов секретар молода білява дівчина.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей на плідному обличчі обпекли Максима.

У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни крихітний жайворонок.

Дядько Максим теж залізничник після війни жив під Черкасами.

Ось він Дніпро величний і древній народна українська ріка.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до верби...

В імлистій далині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.