(Копія) Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Брацлавщину.

Західне Поділля.

Східну Київщину.

Південну Бессарабію.

початку «Київської козаччини».

повстання Чернігівського полку.

розгортання польського визвольного повстання.

повстання У. Кармалюка.

Уряд остерігався перетворення земств на осередки сіоністського руху, оскільки регіоном проходила «смуга осілості» євреїв, серед яких були поширені ідеї сіонізму.

Уряд остерігався перетворення земств на «п’яту колону» в разі війни, оскільки регіон межував з Австро-Угорщиною, із якою вкрай загострилися відносини.

Уряд остерігався перетворення земств на центри «мазепинського духу», оскільки в регіоні спостерігалося піднесення українського національно-визвольного руху.

Уряд остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції.

витіснення іноземного капіталу з провідних галузей промисловості

домінування селянського господарства в товарному виробництві хліба

завершення промислового перевороту, початок монополізації

дефіцит робочої сили в сільськогосподарському виробництві

бурхливий розвиток вуглевидобувної, гірничорудної та металургійної галузей

будівництво системи залізниць

розквіт чумацького промислу

Київ -Одеса

Катеринослав-Херсон

Одеса-Балта

Херсон-Миколаїв

Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.).

Він був ідеологом хлопоманства , а потім організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.).

Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.).

Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада».

Української мови "не було, нема і бути не може"

Заборонено видання газети "Київський телеграф" українською мовою.

Заборонено друкувати українською мовою навчальні книги.

Дозволено друк українською мовою художньої літератури

активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад.

участю українців у польському національно-визвольному повстанні.

викриттям владою учасників Кирило-Мефодіївського братства.

виданням українського альманаху «Русалка Дністровая».

"Джадидизм"

"Терджиман"

"Учитель дітей"

"Рідний Бахчисарай"

1853р

1855р

1856р

1852р

Валуєвського циркуляру (1863 р.).

Емського указу (1876 р.).

Університетського статуту (1884 р.).

Столипінського циркуляру (1906 р.).

б, в, а, г

а, в, г, б

б, г, а,в

в, а, б,г

в, б, г, а

а, б, в, г

г,в, а, б

б, а, в, г

б, а, г, в

а,в, г, б

б, г,а,в

г, в, б, а

В. Антоновичу

М. Костомарову

П. Чубинському

М. Драгоманову

Олександра ІІ

Миколи І

Олександра ІІІ

Миколи ІІ

запровадити мережу недільних україномовних шкіл.

поширювати нелегальну марксистську літературу.

створити українську політичну партію.

організувати систематичні українознавчі дослідження.

товариства «Просвіта».

Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Собору руських вчених.

Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

видання царем Емського указу

запровадження латиниці в українському правописі

відкриття лише трьох університетів на українських землях

закриття Південно-Західного відділення російського географічного товариства

народовців.

хлопоманів

громадівців

братства Тарасівців