(Копія) Українська мова. Контрольна робота за рік

У якому слові звуків у два рази більше, як букв?

Ось і осінь. Чого б її не любити, як навколо така невимовна краса! (Дмитро Чередниченко)

Відповідь:      

Визначити будову слів та встановити відповідність.

Визначити відмінок іменників.

Між зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці. (Михайло Коцюбинський)

Килимами –            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний] 

гречка –            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний] 

шматки –            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний] 

полотна –            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний] 

на сонці –            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний] 

Була весна весела, щедра, мила, промінням грала, сипала квітки, вона летіла хутко, мов стокрила, за нею вслід співучії пташки! (Леся Українка)

Скільки у реченні вжито:

іменників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

прикметників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

дієслів –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

займенників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

прислівників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

прийменників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

сполучників –    [0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9] 

Пояснити зміст сталих словосполучень та встановити відповідність.

Визначити головні та другорядні члени речення.

Спустила хмарка на луги мережані подолки. (Павло Тичина)

Спустила –                           [підмет, присудок, другорядний член речення] 

хмарка –                           [підмет, присудок, другорядний член речення] 

на луги –                           [підмет, присудок, другорядний член речення] 

мережані –                           [підмет, присудок, другорядний член речення] 

подолки –                           [підмет, присудок, другорядний член речення] 

Визначити тип кожного тексту.

1. Я люблю, як буває осінню

   пахне яблуками у хаті.

   Он лежать вони, повні просині,

   повні сонця, немов на святі;

   крутобокі і вітром точені,

   на весілля десь приурочені,

   повисають на гільце зрубане

   і самі бубонять, як бубони… 

   (Андрій Малишко)

   Відповідь 1:                   [текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування] 

2. Медом яблучко налите

   Примостилось на гіллі.

   По садочку ходить літо

   У солом’янім брилі.

   Літо яблука зриває

   І підносить дітлахам.

   Гарну пісеньку співає:

   – Цьому дам, і тому дам…

   (Вадим Крищенко)

   Відповідь 2:                   [текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування] 

3. Чому яблука сьогодні яскраво запалали?

   Може їх росою ранки напували?

   Лоскотало сонечко щічки недозрілі.

   Вітер тихо й ніжно колихав на гіллі.

   Наливались соком запашним й духмяним.

   І тепер горітимуть звечора до рання.

   (Тетяна Ковальова)

   Відповідь 3:                   [текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування] 

4. Яблука, холодні від роси,

   Ми зриваєм теплими руками,

   І птахів прощальні голоси

   Слухаєм під тихими гілками.

   (Сергій Бурлаков)

   Відповідь 4:                   [текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування] 

Утворити текст, встановлючи послідовність речень.

Вставити пропущені букви.

По гру   [д, т]ках, які моро   [з, с] тільки   [з, с]верху трохи стужив, а коли ступиш, то цвіркає рі   [д, т]ка грязюка, я обере   [ж, ш]но дістався до долини, що її до    [щ, шч] налив у городах. І м   [е, и]ні стало бенте   [ж, ш]но-бенте   [ж, ш]но. Од рівнес   [е, и]нької ні   [ж, ш]ної синяви льоду, крі   [з, с]ь який нев   [е, и]ра   [з, с]но мріла оз   [е, и]м   [е, и]на на дні, а незатопл   [е, и]на зел   [е, и]ніла, аж очі вб   [е, и]рала. Од неба, од сонця, од всього цього пр   [е, и]красного ранку.