(Копія) Тестування з теми: "Утвердження тоталітарного режиму та радянська модернізація (1929-1938 рр.)"

А. коренізація;

Б. культурна революція;

В. українізація;

Г. націоналізація.

А. створення УАПЦ;

Б. проголошено курс на індустріалізацію;

В. проголошено першу п’ятирічку;

Г. затверджено орден Трудового Червоного Прапора.

А. створення воєнно-промислового комплексу;

Б. соціалістичні змагання;

В. побудова Дніпровської ГЕС;

Г. активне використання методів ринкової економіки.

А. «Третім напрямом промислового розвитку УСРР є розвиток промисловості, що перероблює сільськогосподарську сировину (цукрова, олійна, шкіряна, спиртова і т.п.), що випливає із сільського господарства України.»

Б. «Пропонується відповідальним товаришам посилити самоосвіту, а установам прискорити перехід до ведення засідань українською.»

В. «Допомога потрібна швидка. Допомога потрібна велика. Хай не залишиться жодного землероба, який не поділився б своїм надлишком з поволзькими голодуючими селянами, яким нічим засіяти поля.»

Г. «Президія Лазірської сільради доручає членові сільради Войтенкові Федіру стягати всі борги по стяганню сільськогосподарського податку, страхвнесків та прострочених ссуд. Надається право описувати хліб лишній, майно всяке, зараз знімати та здавати на схорону у кооперацію.»

А. Олексій Стаханов прославився тим, що перевиконав норму по виробництву цукру-рафінаду.

Б. Масова колективізація розпочалася восени 1929 р.

В. Однією із причин Голодомору 1932-1933 рр. була жахлива посуха в південних районах України.

Г. «Шахтинська справа» була одним із процесів соціалістичного змагання в УСРР.

А. М. Грушевський, Д. Багалій, М. Яворський;

Б. Є. Патон, І. Агол, С. Семковський;

В. Д. Граве, М. Крилов, М. Боголюбов;

Г. П. Демчик, С. Семковський, А. Кримський.

А. «червоний ренесанс»;

Б. «розстріляне відродження»;

В. «червона безодня»;

Г. «розстріляне просвітництво».

А. В. Касіян;

Б. М. Куліш;

В. О. Довженко;

Г. М. Бойчук.

А. 1934 р.;

Б. 1937 р.;

В. 1935 р.;

Г. 1933 р.

А. «Правий сектор»;

Б. «Воїни світла»;

В. «Українські сини»;

Г. «Спілка визволення України (СВУ)».

А. «Справа Стаханова»;

Б. «Ізотівська справа»;

В. «Шахтинська справа»;

Г. такого процесу не існувало.

А. Голодомору 1932-1933 рр.;

Б. голоду 1921-1923 рр.;

В. першої п’ятирічки;

Г. непу.

1) державне закріпачення селян;

2) закріплення приватної власності на селі;

3) фізичне знищення найбільш кваліфікованих селян-господарів;

4) піднесення розвитку сільського господарства;

5) підпорядкування сільського господарства ринковій економіці;

6) порушення балансу у розвитку промисловості та сільського господарства;

7) подолання Голодомору на селі.

1) партійне керівництво;

2) духовенство та віряни;

3) письменники, які творили в дусі соціалістичного реалізму;

4) заможні селяни;

5) радикальні прихильники більшовицького режиму;

6) національно свідома інтелігенція.

1) страшенна посуха в центральних і південних районах України;

2) іноземні капіталовкладення в сільське господарство УРСР;

3) непосильні плани хлібозаготівель;

4) економічне піднесення;

5) активна співпраця селян з радянською владою;

6) прискорена насильницька колективізація;

7) необхідність знищення українського селянства як свідомої верстви, що загрожувала Москві.

1) перетворення УРСР з аграрної на індустріально-аграрну державу;

2) збільшення обсягу виробництва продукції машинобудування та металообробки в 4,5 разу;

3) активні інвестиції в розвиток сільського господарства УРСР;

4) потужна урбанізація;

5) переселення людей з міст у села;

6) відмова від політики колективізації;

7) підтримка селянами політики колективізації.

1) активна підтримка УАПЦ більшовицькою партією;

2) розбудова храмів УАПЦ;

3) реставрація та відновлення старих храмів;

4) курс на формування атеїстичного світогляду;

5) масове нищення культових споруд;

6) кривава розправа над священиками та церковним керівництвом;

7) зростання духовної освіченості населення.

1) запровадження нової української школи (НУШ);

2) побудова шкіл на демократичних засадах;

3) нестача кваліфікованих педагогів із вищою освітою;

4) скорочення вищих навчальних закладів;

5) зростання україномовних шкіл;

6) заідеологізованість освіти;

7) запровадження в неросійських школах обов’язкового вивчення російської мови.