(Копія) Службові частини мови. Вигук.

іти за морозивом

писати за зразком

твір за картиною

економіст за фахом

за взаємною згодою

з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, поперед, упоперек, з-під

з-поміж, у зв'язку з, з-поза, підчас

по-під, за винятком, із-за, поруч

позаду, на перекір, поза, навколо

звернутися по питанню

забути з-за неуважності

виконати на вимогу

відповідно з наказом

хворіти пневмонією

Сонце так світить яскраво, що аж каміння сміється.

Сяє дощик на зеленім листі, наче сльози капають на лист.

Будуть достигати влітку плоди, якщо квітнуть сади.

Душа наповнена теплом, хоч надвечір'я вже минуло.

Спинися, часе, розкажи, як наш народ колись тут жив.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Ми не розлучимося з тобою, що/б не сталося.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Наша пісня - то/ж душа народу, його сила і могуть.

Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов'їні.

Тече вода із-зі гаю та попід горою.

Нехай лине планета чистотою.

Тільки з юних літ мені відкрилася правда.

А серце таки рветься до кращого життя.

О, якби-то листя, листя не жовтіло...

А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами

дарма/що, іди/но, будь/коли

таки/так, тільки/но, будь/як

усе/таки, так/от, аби/що

отакий/то, як/небудь, казна/що

хтозна/де, хаба/що, будь/коли

Бувай здоровий, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Як тебе не любити, Києве мій!

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

на все добре, до побачення

присягай-бо, будь ласка

надобраніч, їй-богу

добридень, нумо

їй-право, цур йому!