(Копія) Складне речення. Складносурядне речення

І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю.

А полуниці довкола в рясній росі, і роса на них крапеляста, велика, мов полуниці!..

Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив.

змісту

інтонації

змісту, інтонації та сполучних засобів.

Плюскотіла в темряві доспіла ярина, і на високій могилі, як побратими, урочисто застигли два полукіпки.

Заспівали треті півні, на сході вже давно вже згасли зорі.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю

Голову йому змила, ноги умила, в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батьком з хати.

Був кінець липня, стояла нестерпна спека.

Радюк мовчав і думав, а Ольга, нічого не помічаючи, почала показувати йому свій гарненький новенький альбом.

частини якого рівноправні за змістом граматично поєднуються за допомогою сполучників;

в якому одна частина за змістом і граматично залежить від іншої та пояснює її;

в якому смислові відношення між частинами виражаються в усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками.

[ ], (тому що..).

[ ]: [ ].

[ ], і [ ].

Незабаром двері були вже відчинені навстіж, і бійці, поваливши в будинок, разом обійшли, обнишпорили його весь.

Мої літа давно вже на схилі, а я знову пориваюсь до зірок.

То пронесеться над болотами чайка, то промайне швидкий баркас.

Два вершники натягли повідки, й коні пішли по траві.

Перед образами горіла лампа і коливались голуби та писанки на нитках, прикріплених воском до стіни.

Він би робив, та руки болять

Лиш визрів ранок, а вже зріс вечір.

Богатирське серце землі, ти даєш непереможне життя, і я п’ю його з прозорих джерел, з воркітливих лісових струмків.

То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриються контури сизуватої хмари.

Не було ні хомута, ні оглобель, і ніхто не сіпав за віжки, вказуючи шлях.

Звідусіль їхали і йшли на ярмарок люди, а дівчата всю дорогу притрушували сміхом.

М’яка, тепла курява кущами виросте з – під ніг, а над головою ледь – ледь ворушиться вже прихоплене холодними світанками і ядерними росами листя

Або рибку з’їсти, або на дно сісти.

Сонечко вже сховалося за гай, але через гущавину листя визирало жовтогаряче проміння його.

Насунула сивая хмара - і сніг наче з торби посипав.

Ані птиця не пурхнула, ані вітер не віяв.

Насунула сивая хмара - і сніг наче з торби посипав.

Сонечко вже сховалося за гай, але через гущавину листя визирало жовтогаряче проміння його.