(Копія) Самостійна робота. Звертання. Вставні слова.

Молоде орля та вище старого літає.

Краще нині горобець ніж завтра голубець.

На тобі Даниле що мені не миле.

Хто питає той не блудить.

Рідна Україно ти мене до серця пригорни.

Повій вітре на Вкраїну.

Не шуми про минуле тополе.

Ти не висни хмаро над веселкою.

Скільки є в нас любі, друзі, для звертання ніжних слів.

Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьогодні.

Ой не шуми, луже з дібровою, дуже.

Що, братику, любий посієш, те й пожнеш.

Шануй юначе, батьківські поради!

Ти мій, хлопче, українець!

Виростай для правди й волі мій, синочку!

Сонце! Я тобі вдячний!

Петрик може кататися на велосипеді після уроків.

Спиніться зорі на хвилинку.

За одного вченого десять невчених дають.

Може зойкне в когось серце, відгукнеться на пісні?

Не журися козаченьку, ти ще молоденький.

Мабуть для праці настала пора.

У воді водиться всіляка риба: щучки, сомики, красноперки.

Терпи Оксанко, незабаром приїдемо.

В в кожного з нас безумовно є своє заповітне бажання.

Без сумніву майбутнє за міцною та здоровою родиною.

Як відомо татарське зілля використовується в народі здавна.

Он хтось зустрів знайомого мабуть.

називає того, хто до когось звертається;

називає того, до кого звертаються;

виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним.

виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним;

означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;

називають того, до кого звертаються;

є головними членами речення

не є членами речення

є головними та другорядними членами речення

тож

безумовно

нібито

навіть

адже

1 і 3

2 і 4

1 і 2

2 і 3

Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі

Старі дуби спасибі вам за осінь

Хоч на чверть кроку проте попереду

Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена